Попри те, що останні місяці статистика тішить показниками щодо захворюваності на COVID-19 в Україні, не виключено, що вже за кілька тижнів може статися новий "вибух". Попередні хвилі коронавірусу "стартували" саме з західної України та згодом поширювалися на всю територію держави
УНІАН дізнавався, як у західних областях готуються до чергового спалаху.
Штам коронавірусу "Дельта" стає домінантним у світі і він набагато небезпечніший за своїх попередників – британського штама "Альфа", південноафриканського "Бета" і бразильського "Гамма", оскільки передається значно швидше і несе більше ризиків госпіталізації.
Вперше виявлений в Індії штам "Дельта" поширився вже у понад 100 країнах, і зараз активно циркулює, зокрема в Росії, Португалії, Великій Британії, Індії та Північній Ірландії. Тисячі українців повертаються з відпочинку та заробітків, тож понад десяток випадків "Дельти" вже зафіксовані й у нас, зокрема у Києві, Закарпатській та Львівській областях.
Днями президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до нової хвилі коронавірусу.
"Ми готові, я вважаю, на сучасному рівні, на рівні інших європейських країн, і точно не гірше. Щодо лікарень і кисню, ми готові, я вважаю, краще за багатьох інших європейських країн", - наголосив президент, додавши, що в Україні є 90 тисяч ліжок, які можна відкрити під прийом COVID-хворих.
Окрім того, Зеленський знову пообіцяв медикам, які борються з COVID-19, доплати у 300%.
«Дельта» вже на Львівщині та Закарпатті
Коронавірусні хвилі в Україні, в основному, розпочиналися з Заходу. Все це через близькість до країн Євросоюзу, звідки й завозили COVID-19. Проте наразі штам "Дельта" потрапляє до України з Росії, в якій спостерігається складна ситуація з захворюваністю. Зокрема, у липні його лабораторно підтвердили на Закарпатті у двох жінок, які прибули з РФ. А згодом і у трьох людей на Львівщині. Двоє із них приїхали з Великої Британії, один – з Росії.
За інформацією головного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна, станом на 28 липня в Україні підтверджено 17 випадків інфікування штамом коронавірусу "Дельта".
Насправді ж заражених може бути значно більше. За словами в.о. генерального директора ДУ "Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" Наталії Тімко-Іванченко, у регіоні відстежуються ті випадки, які мають епідеміологічний зв’язок з перебуванням у країнах, де циркулює високий рівень "Дельта"-штаму коронавірусу.
"Людей, які повернулися з Великої Британії, з Росії, в аеропорту обстежили швидким тестом і виявили антиген, тому їх ізолювали і в подальшому обстежили. Тести на дослідження направляють до Центру громадського здоров’я в Київ. Загалом з Львівщини направили шість ПЛР-тестів з підозрою на наявність штаму "Дельта". У трьох підтвердили наявність штаму, решта зразків ще досліджують. Якихось надзвичайних симптомів у цих пацієнтів не спостерігалось. Один з них вже виписаний зі стаціонару, двоє – ще в лікарні, з позитивною динамікою готуються до виписки", - розповіла вона.
Нового штаму не уникнути
Тим часом на Львівщину прибули представники Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), які промоніторили результати підтримки регіону у боротьбі з COVID-19. Місію очолив голова Національного бюро ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхт. Він каже, що штам "Дельта" у найближчі місяці може витіснити всі інші мутації і єдине, що може допомогти українцям в такій ситуації – масова вакцинація.
Але, за його словами, перебуваючи у Львові, він помітив, що жителі міста стали дещо забувати про коронавірус, ігноруючи заходи безпеки. Зокрема, не зберігають соціальну дистанцію та не носять маски. Проте він переконаний, що уникнути нової хвилі коронавірусу навряд чи вдасться. А її наслідки прогнозувати важко.
"Нового штаму коронавірусу не уникнути ні в Україні, ні в світі. Але важливо, що вакцини працюють, і те, що медики зараз мають значно більше досвіду, ніж торік", – каже Хабіхт.
Він додав, що рівень захворюваності у тому чи іншому регіоні залежить від того, як люди дотримуються заходів безпеки.
"Важливо, щоб ми використовували ті інструменти, які є явними для нас: вакцинувалися, носили маски, дотримувалися фізичної дистанції і мили руки. Тоді в Україні вдасться уникнути важких наслідків "Дельти"", – додав Хабіхт.
Івано-Франківськ – в аутсайдерах
Станом на 29 липня від початку вакцинації в Україні щепили першою дозою понад 3 млн 438 тис осіб, другу дозу отримали – 1 млн 938 тисяч. Лише за вихідні 24-25 липня в Україні зробили 134 тис щеплень і це новий рекорд – на 50% більше, ніж тиждень тому, за суботу-неділю 17 та 18 липня.
Голова Комітету з питань здоров’я нації, голова тимчасової робочої групи з питань реформування системи охорони здоров'я ВР Михайло Радуцький переконаний, якщо так піде і далі, то вже невдовзі в Україні будуть щепленими 5 млн громадян, а до осені – всі 10 млн.
Однак не так все чудово, як хотілося – на загальному тлі зростання темпів вакцинації ситуація у регіонах не рівна. У лідерах - Київ та Київщина, Полтавська, Хмельницька, Черкаська, Миколаївська області. Майже вдвічі менше зроблено щеплень в Одеській, Івано-Франківській, Волинській, Закарпатській, Донецькій, Луганській областях.
"Хочу запитати керівництво Івано-Франківська: восени плануєте знову протестувати проти запровадження жорсткого карантину та звинувачувати київську владу? У країні є достатній обсяг вакцин, вакцинація доступна всім категоріям населення, до кінця літа очікуємо ще 13 мільйонів доз. Тепер все залежить від бажання місцевої влади. Відкривайте додаткові Центри вакцинації, посилюйте роботу з керівництвом підприємств, населенням", - емоційно написав Радуцький у Facebook та зауважив, що до нової хвилі, за всіма прогнозами, залишається не більше місяця.
Проте, наприклад, в Івано-Франківську запевняють, що все під контролем і слова народного депутата коментують неохоче.
"Ми залишимося при своїй думці, коментувати слова народного депутата, який пише закони, недоречно, - каже у коментарі УНІАН заступник міського голови Івано-Франківська Олександр Левицький. – Станом на 26 липня в Івано-Франківську вакциновано 17 176 жителів, це приблизно 7% населення міста. Вакцини вистачає, бригади укомплектовані, але люди не поспішають, оскільки раніше казали і писали у ЗМІ, що у пунктах вакцинації буде достатньо вакцини Pfizer, а завезли іншу. От багато хто і чекає на Pfizer, оскільки збираються у відпустки, за кордон, а саме цю вакцину найбільше визнають у ЄС".
Рівне і Закарпаття – під контролем
У Рівненській області кажуть, що вакцинувати б раді, та народ не хоче. Мовляв, поінформованості бракує.
"Ми готові щодня робити по 6-7 тисяч щеплень, але охочих бракує, - каже УНІАН начальник Рівненського обласного управління охорони здоров’я Олег Вівсянник. – В області працює 5 пунктів вакцинації та 122 пункти щеплення, проте люди не поспішають робити укол. Станом на зараз вакциновано приблизно 120 тисяч осіб, тобто 1,6% жителів області, це дуже мало. Тому ми звертаємося до ЗМІ, аби пропагували та розголошували інформацію про щеплення, наскільки це важливо, де і як його можна зробити".
Щодо ліжок у медзакладах для ковідних хворих, то наразі на Рівненщині є 9 лікарень на 1265 ліжкомісць, готових приймати пацієнтів. Під час третьої хвилі (у березні) їх було 17 на 2094 ліжка. За потреби додатково можна було облаштувати ще 600 ліжкомісць. В управлінні охорони здоров’я області кажуть, що цього достатньо.
На Закарпатті ситуація дещо краща – провакциновано майже 15% населення. Однак в Департаменті охорони здоров’я наголошують, що це - мало.
"Станом на 28 липня у нас вакциновано 113 тис 985 осіб, це приблизно 14-15% населення області, - розповідає УНІАН начальник Департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Анатолій Пшеничний. – Річ у тім, що ми – прикордонна зона і майже 25 тисяч людей вакцинувалися на угорському кордоні, але ця статистика неофіційна. В області працює 213 пунктів щеплення та 14 центрів масової вакцинації. Бажано, аби люди більше вакцинувалися, але в нас левова частка населення – гірське та сільське, зараз люди на городах, їм не до вакцинації. Окрім того, багато ромського населення, яке не має навіть паспортів. Крім того, населення мігрує".
Щодо забезпечення області ковідними ліжками в лікарнях, то тут, за словами пана Пшеничного, теж все під контролем. У пік захворюваності на COVID-19 було 17 закладів охорони здоров'я на 2540 ліжок із 85% забезпечення киснем. Зараз задіяні лише дев’ять лікарень, у яких облаштовані 940 ліжок.
"Сподіваємося, що проблем не буде, і ми всіх забезпечимо належним доглядом", - каже Анатолій Пшеничний.
На Буковині втілюють пілотний проект з відстеження контактних осіб
У Чернівецькій області, за сприяння Всесвітньої організації охорони здоров’я, запроваджують пілотний проект із відстеження осіб, які контактували з хворими на COVID-19.
Аби його втілити, ВООЗ у червні передала лабораторному центру 90 мобільних телефонів, два комп’ютери та відповідне програмне забезпечення. Подібну ініціативу область реалізує першою в Україні. Отриманий досвід планують поширити й на інші регіони. Про це розповів глава Національного бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт, який разом із колегами перебував у Чернівецькій області із моніторинговою місією.
"Буковина надзвичайно важлива, адже тут зареєстрували перші випадки COVID-19 в Україні, саме тут розробляли нову клінічну практику, а лікарі та медсестри багато чого навчилися. Ми приїхали, аби подивитися, що змінилося за останні 18 місяців, бо ВООЗ підтримувала лікарні і лабораторії, зокрема, 10 медичних закладів отримали від нас кисень та засоби індивідуального захисту", – розповів Хабіхт.
Львівщина має понад дві тисячі COVID-ліжок
У Львівській області є 14 закладів охорони здоров’я (2285 ліжок), які можуть лікувати ковідних хворих, зазначає директор Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис.
"Під час попередньої хвилі, в кінці березня, в нас було законтрактовано 24 заклади (4800 ліжок), які можуть надавати допомогу ковідним пацієнтам, наразі необхідність у них відпала. Будемо сподіватися, що і цього разу не доведеться залучати додаткові заклади. У нас є достатня кількість навчених вакцинальних бригад, вакцини достатньо, тож вкотре закликаємо усіх вакцинуватися, аби запобігти тяжким наслідкам і якомога більше послабити четверту хвилю пандемії", - сказав Чемерис.
Загалом в області є 65 закладів охорони здоров’я, законтрактовані Національною службою здоров’я МОЗ на вакцинацію проти COVID-19. Медики закликають українців не перебирати препаратами, а просто звертатися до сімейних лікарів і робити щеплення тими вакцинами, які доступні. Адже будь-яка з них здатна захистити від коронавірусу, особливо від тяжкого перебігу хвороби.
"Будь-яка вакцина ефективна від "Дельти". Є, щоправда, публікації щодо зниженої дії препаратів: наприклад, щеплюють людину двома дозами Pfizer, який має загальний ефект 95%, то при варіанті з "Дельтою" показник може бути знижений до 88%. Але це все одно високо: люди залишаться живими, складного перебігу хвороби у них не буде. Тож, вакцинуймося і будьмо здорові", – зазначила в.о. генерального директора ДУ "Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" Наталія Тімко-Іванченко.
Представник ВООЗ Ярно Хабіхт щодо низьких показників вакцинації в Україні каже, що це зумовлено кількома чинниками, але загалом все виглядає дуже оптимістично.
"По-перше, в Україні вакцинація почалася на три місяці пізніше, ніж в ЄС. Також у перші місяці як в Україні, так і в Європі була дуже обмежена кількість доз вакцини. Та наприкінці літа – на початку осені варто думати, як масштабувати процес. Якщо в Україні кількість вакцинованих осіб на вересень буде сягати рівня 10%, а на грудень – 30%, то це є той мінімум, який в теперішніх умовах для нас буде задовільний. Звичайно, для України у нас очікування є значно вищими. Ми б хотіли, щоб кількість вакцинованих досягли 70% до кінця року", - сказав доктор Ярно Хабіхт.
Він також зазначив, що оптимістично дивиться на ситуацію, бо 65% українців все ж бажають вакцинуватися.
Минулого тижня в Україні стартувала п’ята хвиля вакцинації – щеплення роблять усім охочим: в трудових колективах, де, в основному, працюють молоді люди, в поліклініках і пунктах вакцинації, куди мають доступ абсолютно всі охочі. І це добре, кажуть медики, проте застерігають, що насамперед потрібно працювати з людьми похилого віку, з тими, хто мають хронічні захворювання. Адже саме вони, у разі спалаху захворювання, стануть пацієнтами ковідних відділень лікарень. В іншому випадку медичну систему чекає черговий колапс.
