Проєкт "Закарпаття з висоти" розкрив невідому сторону відомого на всю країну селища Солотвино
Починаючи з 2000-х років, вчасно не усунутий зростаючий рівень грунтових вод призвів до розмивання підгрунтя соляних пластів на території Солотвина, що своєю чергою, спричинило появу низки карстових провалів.
Одна з двох шахт, що діяли на той момент, була затоплена (шахта № 9, працювала до 2008 р), на цю ж участь чекала і остання робоча шахта № 8 (діяла до 2012 року). Наземні споруди шахт були демонтовані. У шахті № 9 з 1980-х років розміщувалася Солотвинська підземна низькофонова лабораторія, яка належала Інституту ядерних досліджень НАН України.
Також до затоплення в шахті № 9 знаходилися підземні приміщення Республіканської алергологічної лікарні МОЗ України, з 1968 року проводилася спелеотерапія хворих на астму. У шахті № 8 знаходилися підземні приміщення Закарпатської обласної алергологічної лікарні.
На цей час всі шахти не робочі, затоплені. Щорічне видобування солі в 1970 складало 451 тис. тонн (~ 10% загального добутку солі в Україні). Запаси солі солерудника становлять 30 млн тонн, загальний обсяг Солотвинського штока становить кілька км.
