1800 кілометрів хоче пішки пройти мандрівник із Чернігова Олександр Волощук. 2 серпня зранку він стартував із найзахіднішої точки України — Соломонова на Закарпатті і планує дістатися до села Рання Зоря на Луганщині
Це друга частина його маршруту. Він назвав його "Український хрест": торік ішов з півночі на південь — із села Грим’яч Чернігівської області до міста Вилкове Одеської.
Село Соломоново на Закарпатті. Саме звідси, із найзахіднішої точки України, почав свій піший маршрут Олександр Волощук. Вирушив 2 серпня о 10:40 ранку. Каже: за його підрахунками, мандрівка має зайняти 1800 кілометрів. За один день чоловік планує долати у середньому 25-30 кілометрів. Зупинятиметься відпочивати, а також поїсти і поспати.
"З важким наплічником, тут близько 23 кілограм, іду 30 хвилин, потім 10 хвилин відпочиваю, пів години йду, 10 хвилин відпочиваю, — розповів Олександр. — За пів години в нормальних умовах я проходжу 2,5 кілометри. Обідній привал – це приблизно менше години. Потім, коли вже 30 кілометрів пройдено, може бути трішки більше чи трішки менше, тоді вже я шукаю місце для ночівлі. Ставлю намет, готую собі вечерю, описую день у похідному щоденнику. Інколи, звісно, треба зупинитися робити "дньовки" для того, щоб відпочити, щось там полагодити, випрати одяг".
У мандрівку Олександр бере намет, спальний мішок, газовий балон, газовий пальник, певний запас одягу, деяку їжу, карти тих місць, де буде проходити, супутниковий навігатор, ніж.
"Ну і решту дрібничок, які теж мають вагу, — сказав чоловік. — Ваги додає, звісно, вода, бо вода потрібна завжди. У мене, напевно, ніколи менше 20 кілограм не булоґ".
Олександр Волощук, окрім того ще й письменник, тому під час мандрівок веде щоденник, а записи, каже, використовує в написанні книг.
"Усе записую. Щодня я знаходжу час на це. Під час мандрівки, коли я йду пішки, на привалах я дістаю свій блокнот, у якому записую, що цікавого було за ці пів години, коли я йшов. Потім ввечері, коли я вже вільний від усього, тоді відкриваю великий товстий зошит загальний і повністю описую свій день, усе, що було цікаве й важливе. Усе це в хронологічному порядку зберігається", — розповів Олександр.
Чоловік каже: мандрує вже 19 років. Почав мандрувати велосипедом у 17-річному віці, а в 2002 році відкрив для себе автостоп. Пішки подорожуватиме вчетверте.
"Я з дитинства це любив. Моїми улюбленими книгами у школі ще в молодших класах були географічні карти й атласи. Я дуже любив географію, — розповів мандрівник. — У 5 класі я знав усі столиці країн світу й мені хотілося з часом вже не віртуально мандрувати картами й атласами, а вже реально побачити усі ці країни, гори, моря й океани".
Маршрут Олександр Волощук почав у Соломонові на Закарпатті, а завершить у селі Рання Зоря на Луганщині. Дістатися туди він хоче до 10 жовтня.
Детальніше про це можете побачити у сюжеті Суспільного:
