«Про Захід» пропонує озирнутися навколо і поглянути, скільки інших цікавих рослин квітнуть нині на вулицях міста. Нашим провідником стане знавець ужгородських екзотів, екскурсовод Юрій Яновський. Отже, приготуйте фотоапарати і гарний настрій для прогулянки містом і полювання за красою, адже вона така швидкоплинна, пише Uzhgorod.net.ua
Троянди у Ботанічному саду
Ботанічний сад УжНУ на вулиці Ольбрахта нині просто-таки потопає у трояндах. Як розповідають працівники саду, на його території росте близько 35-40 сортів, усі вони нині квітнуть і в їх неймовірних ароматах можна потонути. Аби застати пік цвітіння, варто поспішити, бо дуже скоро великі трояндові бутони почнуть осипатися. Крім них, у саду зараз можна побачити, як квітне едельвейс та ківі. Вхід на територію Ботанічного саду безкоштовний, однак пам’ятайте, що зайти туди можна лише у будні дні з 8.00 до 17.00. Щоправда, помилуватися великою трояндовою клумбою можете навіть з-за меж саду, її добре видно через паркан.
Перукове дерево у палісаднику єпископської резиденції
У піку цвітіння перебуває нині і скумпія – так зване перукове дерево. Назвали його так тому, що пухнасті темно-рожеві суцвіття дерева нагадують пишну перуку. Екскурсовод Юрій Яновський показує найбільшу ужгородську скумпію у глибині палісадника єпископської резиденції на площі Бачинського. Розповідає, що це цікаве дерево називають також рай-деревом, димним деревом, жовтівником. Остання назва пов’язана з тим, що листя та коріння скумпії ще у Давньому Римі використовували для виготовлення жовтої та помаранчевої фарб. Причому жовту фарбу добували з листя, а помаранчево-червону – з коріння рослини. Навіть сьогодні фарба, добута таким стародавнім методом, застосовується в промислових обсягах для фарбування високоякісного шовку, вовни та шкіри. Деревина скумпії не менш унікальна, вона не гниє і має цікаву властивість горіти без диму. На жаль, точний вік перукового дерева у палісаднику єпископської резиденції – невідомий, однак воно вже достатньо велике, аби пухнасті квіти-«перуки» могли вразити своїм виглядом кожного любителя природи.
Тюльпанове дерево на вулиці Цегольнянській
Тюльпанові дерева в Ужгороді вже починають відцвітати, тому, якщо ви ніколи не бачили їхнього цвіту або хочете вкотре помилуватися, поспішіть. Аби зустріти найбільше тюльпанове дерево міста, треба прийти на вулицю Цегольнянську. Там, у дворі колишнього парохіального будинку, височіє величезний ліріодендрон (саме так правильно називається це дерево), з якого, розповідають, пішли і всі інші тюльпанові дерева Ужорода. Юрій Яновський каже, що ліріодендрон тюльпановий є реліктом, тобто походить ще з прадавніх часів. А назвали його так через те, що листочки дерева схожі на ліру. На батьківщині ліріодендрона, у східній частині Північної Америки, це дерево дуже шанують, вважають одним із найвищим серед дерев. Деякі види й справді здатні виростати на більш ніж 50 метрів заввишки. Наш, ужгородський, ліріодендрон поки не такий гігант, хоча теж вражає розмірами. Єдиним недоліком такого зросту є лише те, що красиві квіти, схожі на жовті тюльпани, знаходяться дуже високо, тому роздивитися їх зблизька чи відчути аромат (схожий на огірковий), не вийде. Для цього вам доведеться піти до інших місць, де зростають менші тюльпанові дерева – у той же Ботанічний сад або до скверу біля будівлі ОДА.
Катальпи
Ще кілька сонячних днів – і на вулицях Ужгорода зацвітуть одні з найцікавіших дерев – катальпи. Перша, одна з найбільших у центрі, на початку вулиці Капітульної, біля будівлі Ужгородського торговельно-економічного коледжу КНТЕУ, вже покривається великими вертикальними суцвіттями. Вже доволі звична для нас катальпа квітне дуже гарно: на одному суцвітті може рости до 50-ти білих квіточок, схожих на маленькі орхідеї, з дуже приємним солодкуватим ароматом. Вже після цвітіння на їхньому місці починають розвиватися довгі тонкі стручки, наповнені маленьким круглим насінням. Екскурсовод Юрій Яновський розповідає, що катальпу можна назвати чемпіоном з кількості назв, бо це дерево у різних країнах як тільки не називають: макаронним, шнурковим, мавпячим, слонячим, сигарним, банановим і навіть антильським дубом. Офіційна ж назва «Катальпа звичайна» походить від назви індіанського племені катавба, на території якого європейці побачили його вперше. Катальпи «живуть» дуже недовго, всього близько 100 років, за цей час виростаючи лише на 15 метрів. В Ужгороді одні з найстаріших та найбільших катальпи ростуть біля згадуваного вже коледжу на Капітульній, у дворі Художнього музею ім.Бокшая, а також навпроти будівлі обласного управління Нацполіції на вулиці Ракоці.
Липи на набережній Незалежності
І, звісно, червень в Ужгороді місяць, коли квітне відома Липова алея на набережній Незалежності. Як ми знаємо, липи на цій локації ніколи не квітнуть усі одразу, адже тут висаджено шість її сортів. Та вже зараз кожне друге-третє дерево вкрилося запашним жовтим цвітом із неймовірним ароматом, а в густих кронах дерев чути безперервне бджолине гудіння. Екскурсовод Юрій Яновський каже, що з одного великого дерева бджоли можуть назбирати стільки нектару і пилку, скільки потрібно для виготовлення 15 кілограмів меду. Квітнути близько 300 лип ароматної Липової алеї будуть майже місяць. Неодмінно скористайтеся цим часом, аби прогулятися набережною, тим більше, що це не лише приємно, а і корисно, адже густа крона лип чудово затримує пил, фільтруючи забруднене міське повітря. До слова, помилуватися цвітінням липи можна не лише на набережній Незалежності – ароматним цвітом якраз вкриваються і дерева у сквері на площі Петефі.
