Своїми спогадами про яскраву подію поділився уродженець с. Сухий 72-річний Станіслав Чума, котрий нині мешкає в Ужгороді
Ось що він пише:
«Будучи на канікулах, я, тоді приблизно 14-літній, якось відвідав село Волосянка, де, вже повертаючись, на роздоріжжі прочитав оголошення, що у Ставному на Великоберезнянщині тоді-то відбудеться зустріч із легендою Закарпаття Кротоном. Вдома, в Сухому, розповів про це сусідові, нині покійному Юрію Павлику. Слід сказати, що Кротон (Іван Фірцак) у 1930-х виступав у нашому селі в приміщенні школи зі своїм старшим сином. Старожили згадували, як той хлопець поборов найсильнішого місцевого молодого чоловіка.
Словом, ми з Юрієм вирішили піти на зустріч у Ставне – це приблизно за 15 кілометрів. Щоправда, сусід поставив одну умову: попросив заплатити за нього вхідний квиток. Я погодився, і наступного дня ми вирушили в дорогу.
В клубі у Ставному нас зустріла музика й інший антураж до цієї події. Людей зібралося чимало, дуже багато було з сусідніх сіл. На вхідних дверях стояв, як я потім дізнався, сам Іван Фірцак із найменшим сином. Переді мною проходив Іван Чемсак із с.Тихий, котрий кульгав на одну ногу, то його Кротон пропустив як пільговика. Потім з’ясувалося, що для інвалідів і учнів початкової школи він установив пільговий тариф.
І ось почався виступ головного героя. Іван Сила розповідав про Чехію, США, Індію та інші країни, де побував і показував свої трюки, але в першу чергу – про те, як крутив млин за вісьмох чоловіків і просив, щоб йому компенсували це порціями їжі. А потім був цирк у Празі, де працював. У радянські часи була прийнята постанова ЦК КПРС і уряду СРСР про покращення роботи з фізичного виховання молоді, тому Фірцаку обком партії дозволив їздити по селах для пропагування спорту.
На сцені Кротон стояв по пояс оголений і показував, як працюють його мускули-біцепси та м’язи на грудях. Затим почав демонструвати свою силу: рукою забив кілька 20-сантиметрових цвяхів у дубову 5-сантиметрову дошку, причому один із них – у самий сук. З іншого руками скрутив серце й передав у зал на згадку – може, воно й досі зберігається в когось. Потім зігнув арматуру, а далі – ряф, причому на носі, попередивши публіку, щоб сказали, коли досить. Зрештою викликав із залу трьох повних чоловіків і однією рукою їх підняв, спочатку попросивши кожного спробувати підняти хоча б одного.
А ще зробив факел, запалив його й водив вогнем по тілові: волосся горіло, а його наче й не пекло. Показував також платинову кришку на своїй голові – розказував, що в ході боротьби впав та проломив кістку черепа, от і довелося «латати» платиною. Демонстрував і кінський ухналь, якого скрутив і зробив свердло, це також передав у зал.
Потім виступав молодший син Фірцака, зокрема викликав із залу сміливців, щоб побоксуватися. Все це тривало більше двох годин і справило на мене незабутнє враження. Ті події я згадую із хвилюванням досі, вони так яскраво збереглися в пам’яті, ніби це відбулося вчора».
Матеріал NovZak
