12 січня - менш як три місяці тому - коронавірус "мешкав" лише в Китаї. Жодного випадку за межами країни, де вперше з'явився Covid-19, виявлено не було.
А вже 13 січня він став глобальною проблемою. Хвороба дісталась Таїланду, Японії, а далі - Південної Кореї і США.
Відтоді пандемія крокує планетою, а кількість хворих зростає, мов снігова лавина.
Наразі у світі зареєстровано понад мільйон випадків Covid-19 - від Непалу до Нікарагуа. Кількість померлих збільшується, лікарні переповнені. Постає питання - чи є місце на планеті, де немає коронавірусу?
Як не дивно, але є.
За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на початок квітня, про випадки Covid-19 не повідомили 18 країн.
Науковці врахували дані лише країн-членів ООН. Це загалом 193 держави світу.
18 країн без Covid-19
Коморські острови; Кірибаті; Лесото; Маршаллові острови; Мікронезія; Науру; Північна Корея; Палау; Самоа; Сан-Томе і Принсипі; Соломонові острови; Південний Судан; Таджикистан; Тонга; Туркменістан; Тувалу; Вануату; Ємен.
Експерти сходяться на думці, що деякі з них, найімовірніше, не реєструють випадки захворювання. Наприклад, Північна Корея і Ємен наразі офіційно заявляють, що у них немає хворих на коронавірус.
Але є країни, куди вірус просто не дійшов. Більшість з них - маленькі острови, куди люди майже не їздять. За даними ООН, хворих на Covid-19 немає в семи з 10 найменш відвідуваних місць у світі.
Нині майже вся планета змушена жити за правилами "соціального дистанціювання", але острівні народи завжди так жили. Самоізоляція - це цілком природне становище для них.
Президент однієї з таких країн працює на випередження, прагнучи захистити людей від вірусу. У розмові з ВВС він вже назвав Covid-19 національним лихом.
Мова йде про Науру - карликову державу на віддаленому острові у західній частині Тихого океану. Найближчий острів - Банаба - розташований за 320 км і належить республіці Кірибаті.
Найближче велике місто з прямим авіасполученням - Брісбен, за 4000 км на південний захід.
Науру - друга за величиною карликова держава серед країн-членів ООН, менше тільки Монако. І друга за кількістю населення після Тувалу - там живе близько 10 тисяч людей.
Це також одне з найменш відвідуваних місць на Землі. Як розповів один туроператор, лише 160 туристів щороку відвідують Науру.
Здається, що таке віддалене місце не потребує додаткової самоізоляції. Але країна, де є лише одна лікарня, та й та без вентиляторів і достатньої кількості медсестер, звичайно, у зоні ризику.
- 2 березня країна закрила кордон для Китаю, Південної Кореї та Італії. Пізніше до цього переліку додали Іран.
- В середині березня місцева авіакомпанія Nauru Airlines перепинила авіасполучення з Фіджі, Кірібаті та Маршалловими островами, а кількість рейсів до Брісбена скоротили з трьох на тиждень до одного на два тижні.
- Всі, хто прибуває з Австралії мають пройти 14-денний карантин у місцевих готелях.
Президент Науру Лайонел Енгімеа називає таку політику "захопленням і стримуванням".
Людей на карантині щодня перевіряють на наявність симптомів Covid-19. Якщо підвищується температура, беруть аналіз на коронавірус і продовжують самоізоляцію. Поки всі тести, що відправили на перевірку до Австралії, дали негативні результати.
Попри кризу в країні, прості науруанці "спокійні і зібрані", говорить президент. А сам він знаходить підтримку в релігії та вдячний іншим країнам за допомогу - особливо Австралії і Тайваню, з якими Науру підтримує всебічні відносини.
Пан Енгімеа розуміє, що решті світу не так пощастило.
"Щоразу, як ми дивимося на мапу Covid-19, створюється враження, що світ охопив спалах кору - всюди червоні точки, - говорить він. - Але ми віримо, що наші молитви допоможуть іншим народам пережити ці важкі часи".
Науру - не єдина маленька тихоокеанська країна, що оголосила надзвичайний стан, - Кірібаті, Тонга, Вануату та інші зробили те саме.
Колін Тукуітонга з Ніуе - карликової острівної держави у південній частині Тихого океану - переконаний, що це правильна політика.
"Це, без сумніву, найкращий вибір - тримати цю бісову штуку подалі, - каже він. - Бо, якщо вона туди зайде, буде біда".
Доктор Тукуітонга - експерт з громадської охорони здоров'я, колишній комісар ВООЗ, а нині заступник декана у медичній школі Оклендського університету.
"Ці країни не мають надійної системи охорони здоров'я, - каже він. - Вони маленькі, вразливі. Спалах просто знищить їхнє населення".
За його словами, багато жителів тихоокеанських островів мають слабке здоров'я.
"Вони страждають на діабет, хвороби серця і грудної клітини. Тому - у групі ризику у випадку зараження коронавірусом".
Якщо буде серйозний спалах, будь-якій з цих карликових країн доведеться відправляти своїх пацієнтів за кордон. Але це легше сказати, ніж зробити, адже зараз майже всі країни блокують свої кордони.
Тому, каже Тукуітонга, їм варто якомога довше уникати зараження.
"Ізоляція, яка завжди була для них проблемою, сьогодні перетворилася на захист", - каже він.
Невеликій кількості країн із сухопутними кордонами також поки вдається уникнути спалаху коронавірусної інфекції.
Лише в четвер Малаві - країна у Східній Африці, що не має виходу до моря, з населенням 18 мільйонів, - повідомила про перші випадки захворювання. Але вони готувалися їх прийняти.
Країна оголосила надзвичайний стан, закрила школи і скасувала всі візи, видані до 20 березня.
"Влада також активізувала зусилля, щоб забезпечити населення тестами на коронавірус", - каже доктор Пітер Макферсон, експерт з громадської охорони здоров'я з Ліверпульської школи тропічної медицини, який нині працює в Малаві.
За його словами, країна мала один-два тижні, щоб підготуватись. І це дуже важливо, тому він переконаний, що Малаві впорається.
"Останні 30 років Малаві страждала від епідемії ВІЛ та пандемії туберкульозу, - пояснює пан Макферсон. - Вони розробили дуже прості, але ефективні заходи медичного реагування. І тепер ці навички дуже допомогли".
Як свідчать дослідження, коронавірус "завітає" до кожної країни, каже доктор Макферсон. Тому, якщо не Малаві, то яка країна стане останнім місцем призначення Covid-19?
"Ймовірно, це будуть ті самі маленькі тихоокеанські країни, дуже віддалені острови", - каже Енді Татем, професор просторової демографії та епідеміології в Університеті Саутгемптона.
"Ми живемо в умовах глобалізованої економіки, тому я не впевнений, що комусь вдасться уникнути такого інфекційного захворювання".
"Більшість країн, подібних до Науру, дуже залежать від імпортних товарів, і хочуть експортувати свої. Вони звичайно можуть повністю закрити кордони, але від цього постраждає економіка. Тому рано чи пізно їм доведеться скасувати карантин".
Піку епідемії ми ще не досягли, попереджає він.
"Наразі ми всі живемо в режимі самоізоляції, що знижує поширення вірусу. Багато людей ще не перехворіли. Це зменшує навантаження для системи охорони здоров'я, але це також означає, що сприйнятливість до вірусу вкрай висока. І нам доведеться жити з цим вірусом ще деякий час".
Джерело: https://www.bbc.com/ukrainian
