Відійшов у вічність безмежно замилуваний у рідний край і народне мистецтво поет-пісняр - Василь Кобаль
Про це повідомили у пресслужбі Ужгородської міської ради.
У творчому доробку митця понад 150 пісень, близько 250 віршованих творів, драматичні твори, статті, рецензії, журналістські розвідки та чимало різних публікацій.
Василь Васильович присвятив життя зібранню і збереженню автентичної народної творчості, яку вважав зерном духовності та нашої національної ідентичності. І як ніколи його творчість і клопітка праця зі збереження фольклорної спадщини є актуальними для усвідомлення самобутності української нації в час цієї загарбницької війни.
Особливої уваги варті пронизані любов'ю та неперевершеною мелодикою вірші для діточок. Пісні та вірші Василя Васильовича треба викладати, вивчати і співати - в садочках, школах, на фестивалях, концертах, і просто в колі сім'ї.
Пісня про Ужгород (музика В.Кобаль, слова В.Густі) заслуговує бути візитівкою нашого міста:
Юність згадаймо, давній мій друже,
Знов хай не спиться нам до зорі.
Знову каштани в місті над Ужем
Нам запалили свої ліхтарі.
Приспів:
Ужгород, Ужгород, сонячний Ужгород,
З кожним днем розквітай, молодій, всіх братай
Піснею друзів скликай.
Прощання з Василем Васильовичем відбудеться 2 вересня о 13 годині К.ч. в храмі Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі в с.Минай, вулиця Патруся Карпатського, 2-А.
