Азартні ігри посідають особливе місце у масовій культурі. Є безліч фільмів про казино: їх занадто багато, щоб порахувати. Їм властива драма, адже азартні ігри за визначенням пов'язані з ризиком. І зовсім не дивно, що сюжети для таких картин підкидає життя
Фільми, присвячені казино, охоплюють найрізноманітніші періоди й місця. Засновані на реальних подіях, вони стають набагато ближчими до реального світу. Хвилююче спостерігати, як хтось постійно ставить під загрозу свій добробут та вдається до різних хитрощів у відчайдушній надії на отримання єдиного великого виграшу. Розваги 24 за підтримки Cosmolot розповідають про реальні історії, які стали сюжетом для фільмів про азартні ігри.
"Людина, яка зірвала банк в Монте-Карло" (1935)
Один з перших голлівудських фільмів про рулетку був натхненний історією англійця Джозефа Джаггера 1830 року народження.
Джаггер працював інженером-механіком на бавовняній фабриці в Галіфаксі в графстві Йоркшир, а вільний від роботи час проводив у казино за грою в рулетку. У 1873 році він припустив, що числа, які випадають на рулетці, не є випадковими через особливості механізму і дрібні дефекти самого колеса. Не гаючи часу Джозеф найняв шістьох помічників. Суть їхньої спільної роботи полягала в одному – кожен таємно записував числа, що випадали в різних рулетках казино "Beaux Arts" в Монте-Карло.
Зібрана статистика підтвердила припущення Джаггера – він виявив, що на одному з шести коліс постійно випадали числа 7, 8, 9, 17, 18, 19, 22, 28 і 29, які частіше за інші ставали виграшними. Володіючи цією інформацією, у 1875 році Джаггер вирушив до казино, де за дуже короткий проміжок часу став неймовірно заможною людиною. Він назавжди вписав своє ім'я в історію азартних ігор, ставши одним з перших людей, які зуміли обіграти рулетку. Джаггер "зірвав банк" – виграв більше грошей ніж резерв, що зберігався за його гральним столом в казино.
Запідозривши недобре та відчувши сильні грошові втрати, власники казино поміняли місцями розташування столів в ігровому залі, а потім змінили металеві елементи в механізмах, щоб порушити баланс пристроїв. Джаггер, який не знав про такі зміни, став сильно програвати, тож вирішив зупинитися і покинути Монте-Карло. Всього він виграв понад 300 тисяч доларів США, що в перерахунку на сучасні гроші склало б кілька мільйонів доларів.
У 1935 році кіностудія 20th Century Fox на основі цієї історії зняла романтичну комедію – "Людина, яка зірвала банк в Монте-Карло". Режисером виступив Стівен Робертс, в головних ролях зіграли Рональд Колман, Джоан Беннет і Колін Клайв. Сценарій написали Наннеллі Джонсон і Ховард Сміт за п'єсою Іллі Сургатчоффа і Фредеріка Альберта Свона.
"Двадцять одне"
Історія про професора з Массачусетського технологічного університету, який у 1990-их роках використовував своїх студентів, щоб обігравати казино в блекджек, була покладена в основу декількох кінострічок.
Блекджек може легально обіграти будь-який досвідчений гравець. Проте крім базової стратегії гри – коли бити, а коли почекати, – окремі гравці можуть використовувати підрахунок карт, відстеження тасування карт або кишенькові карти, щоб поліпшити свої шанси.
MIT Blackjack Team – команда з блекджеку Массачусетського технологічного університету, Гарвардського університету та деяких інших коледжів, яка довела, що коли справа доходить до азартних ігор, казино не завжди виграє. Студенти використовували різні техніки підрахунку карт та інші стратегії блекджеку, щоб обіграти казино по всьому світу.
Все почалося з того, що в Массачусетському технологічному університеті був введений короткий курс з азартних ігор. Студенти часто грали в покер, тож вирішили відвідати курс, щоб більше дізнатися про блекджек.
У 1979 році вони вирішили застосувати свої знання на практиці та поїхали до Атлантик-Сіті, щоб спробувати заробити в казино. Проте з першої спроби група зазнала невдачі й невдовзі розпалася. Але двоє з них вирішили не здаватися і продовжили глибше пізнавати гру в блекджек. Один з них – Джей Пі Массар вивів математичну модель, що дозволяє в процесі спостереження за роздачею в блекджеку прораховувати найбільш сприятливі моменти для здійснення великих ставок. Щоб спробувати свою модель в реальній грі, йому потрібна була нова команда.
У травні 1980 року Джей Пі Массар знайомиться з Біллом Капланом, який протягом трьох років професійно керував командою з блекджеку в Лас-Вегасі. Каплан закінчив Гарвард в 1977 році, а потім переїхав до Лас-Вегасу. Згодом Каплан і Массар сформували власну команду з блекджеку, ґрунтуючись на своєму розумінні та дослідженнях гри. І незабаром вони почали керувати цією групою за допомогою формальних методів управління.
Всього за десять тижнів гри вони отримали дохід удвічі більший від початкових інвестицій. Команда отримувала в середньому 162 долари на годину за столом. Отримуючи неабиякі прибутки, вони зіткнулись з різними проблемами. Наприклад, в аеропорту іноді було складно пройти з величезною сумою грошей. Проте найгірше, що вразило команду з блекджеку Массачусетського технологічного інституту – це технологічний прогрес. У казино були встановлені камери спостереження, щоб стежити за столами для блекджеку, що ускладнило гру. MIT Blackjack Team продовжувала грати до 1989 року.
Ця історія стала джерелом натхнення для авторів книг та творців фільмів. Один з них – "Двадцять одне". Роль геніального професора у стрічці режисера Роберта Лукетіча зіграв Кевін Спейсі.
"Гра Моллі"
Історія відчайдушної, сміливої, розважливої та прагматичної дівчини, яка зуміла організувати один з найбільших підпільних покерних клубів, в якому грали голлівудські зірки та кримінальні авторитети, стала сюжетом кінострічки "Гра Моллі".
Моллі Блум, майбутня Принцеса покеру, народилася 21 квітня 1978 року в місті Лавлед, штат Колорадо, США. З дитинства дівчина наполегливо займалася лижним спортом, мріючи потрапити на Олімпійські ігри. І коли займалася вже на професійному рівні, раптом серйозно травмувалася. Через це їй довелося піти зі спорту.
Після цього вона переїхала до Лос-Анджелесу, де відбулося її знайомство зі світом покеру. Її батько організовував приватні покерні ігри і Моллі відразу зрозуміла, що на цьому можна добре заробити. Моллі регулярно відвідувала покерні вечори, де і дійшла думки, що заробляти покером можна не тільки шляхом виграшу, але і за допомогою організації подібних зустрічей. Це наштовхнуло її на відкриття у 2007 році власного бізнесу – Моллі зареєструвала компанію Molly Bloom Inc. як фірму, яка організовує заходи для проведення покерних турнірів.
Насправді ж це був підпільний клуб, де незаконно влаштовувалися ігри в покер за супервисокими ставками. Її нелегальний заклад відвідували такі знаменитості, як Леонардо Ді Капріо, Макалей Калкін, Бен Аффлек. Нерідкими гостями підпільного покерного клубу були й кримінальні авторитети, і це стало початком кінця роботи клубу. Найнебезпечнішими з них були учасники злочинного угруповання Нахмада-Трінчера. За ними вели своє основне стеження ФБР і незабаром затримали 30 осіб під час гри.
Серед затриманих була і Моллі Блум, проте суд так і не зміг пред'явити їй серйозні звинувачення. У 2014 році за рішенням суду Моллі отримала рік умовно, штраф 1 000 доларів і 200 годин громадських робіт. Всі кошти дівчини були конфісковані.
Після краху покерного закладу та рішення суду дівчина сіла за написання автобіографії. Книга Моллі була наповнена яскравими фарбами, численними скандалами та інтригами, як і її життя. Тож не дивно, що згодом книгу екранізували. У 2017 році режисер Аароном Соркін зняв художній фільм "Гра Моллі", роль покерної принцеси у якому зіграла Джессіка Честейн.
Якщо після перегляду цих фільмів ви надумаєте підкорювати казино, пам'ятайте – до азартних ігор потрібно ставитися відповідально, – наголошує онлайн-казино Cosmolot.
