Суцільне сміттєзвалище біля річки Тересва на Тячівщині. Розбиті пляшки, старе ганчір'я та купа непотребу – це те, що потрапить у воду.
Тамтешні розповідають – тут існує і практика вивозу сміття в гори. Така "засмічена" ситуація незмінна вже близько 10 років. Кардинальних заходів у боротьбі з відходами не вживають, втім активісти періодично прибирають територію.
В Європу також – із власним сміттям. Усім відомий скандал з Угорщиною, коли там виловлювали тонни пластику. Був навіть випадок із холодильником – його річка також віднесла до країни-сусідки. Угорський "Грінпіс" нарікав вимагав аби Україна прибрала відходи за власний кошт.
Від цього і численні збитки не лише для екосистеми, а і людей, які потім споживають рибу, виловлену з річок. За даними ООН мікропластик наявний в організмах понад двохсот видів морських жителів. Майже 300 мільйонів тонн пластику виробляють у світі щороку, половину з нього – використають лише раз. А от в океан потрапляє понад 8 мільйонів тонн пластику.
Екоактивіст розповів – у лютому цього року він разом з представниками водного господарства Угорщини прибирав сміття в місті Вашарошнамень. Прибирали ліси, в зоні розливу річки Тиса.
80% сміття, яке спочиває на сміттєзвалищах, це вторинна сировина – йому можна дати друге життя, шляхом переробки. Наприклад, у Берегові функціонує приймальний пункт вторсировини.
Тотальна засміченість – безвідповідальність громадян та халатність влади. Сміттєпереробні заводи – не будують. Втім, у деяких районах Закарпаття все ж існує практика сортування відходів, яка вирішує проблему лише частково.
Автор: Яна Тимчук
