Коронавірус змінює традиції, етикет, форму навчання та роботи, а також – загальні моральні цінності. Емоційна складова бере верх над розсудливістю, що провокує конфлікти. Жертвами громадського осуду у наш час стають інфіковані, або ті, хто мають підозру на COVID-19. Однак ліків від вірусу, як і від колективного психозу – поки не винайшли. Як працює соціально-психологічний механізм в умовах пандемії – ми розпитали експертів: політолога, к.п.н, доцента кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ Михайла Шелембу та психологиню Вікторію Лизанець.
Пандемія коронавірусу стала індикатором поведінки суспільства: від тамованого хвилювання до нестримної агресії. Приклад такого «теплого» прийому влаштували українці своїм співвітчизникам, евакуйованим із Китаю у Нових Санжарах. Пікетувальники твердили: на території тамтешнього медцентру немає відповідних умов для обсервації, а поряд розташовані приватні будинки. До слова, у жодного з евакуйованих громадян захворювання не виявили.
На думку політолога Михайла Шелемби, зараз в мережі з’являються твердження інфекціоністів, які висловлюють діаметрально протилежні думки щодо нового вірусу. Це спричинює панічні настрої. Колективна агресія небезпечна тим, що чим більше людей у ній задіяні, тим нижчий рівень самосвідомості кожного.
«Найбільша проблема власне цього вірусу і цього стану - невідомість. Ми дуже багато говоримо про це захворювання, але немає чіткого розуміння яким чином протікає хвороба, як убезпечитися від цього вірусу. Сьогодні у ЗМІ та соцмережах існують різні версії того, що відбувається. Певна частина суспільства продовжує жити звичним життям, у той час як інша закрилася у будинку і перебуває там на так званій «самоізоляції». І це провокує таку сутичку у суспільстві, між тими, хто робить одне, а інші цього не виконують. Так виникає агресія одне до одного» - пояснює експерт.
Інстинкт самозбереження стоїть вище раціонального фактору. А страх заразитися може вплинути на здоров’я гірше, ніж сам вірус. Жертвою суспільного осуду стала перша інфікована на Буковині жінка, яка встигла заразити десятки односельчан. Від вірусу жінка позбавилась, а от від публічного залякування – ні.
У подібну ситуацію потрапила ужгородка, яка мала підозру на COVID-19. Агресивну атаку сусідів відчули на собі її батько та малолітня дитина, а сама жінка змушена була деактивувати свій профіль у соцмережах.
«Часто люди просто не розуміють що відбувається. Вони бачать кадри про те, що люди ходять у костюмах в Китаї, як вони захищаються, які вводять заборони. Відповідно ця картина наклалася тут, на цих людей, які були евакуйовані з Китаю, що вони також можуть бути інфіковані. Влада запроваджує карантин, а суспільство розуміє, що ці люди є небезпечними і відповідно остерігається від них» - пояснює Михайло Шелемба.
Фото: Zakarpattya.net/YouTube
Звичні норми спілкування та етикету відійшли у бік, тому що людина намагається вберегти своє життя. У ситуації що склалася, важливо не втрачати здоровий глузд – радить психологиня Вікторія Лизанець. Страх перед невідомим продукує безпідставну агресію, хоча залякування та погрози до тих, хто захворів, не принесуть жодних результатів.
«Вам потрібно задуматись про те, що така ситуація могла трапитися і з вами. Навіть якщо ви вийшли у якесь громадське місце, на прогулянку, на ринок чи в церкву і підхопили інфекцію. Це ж ваша вина, що ви не дотрималися карантину і не взяли 100%-ву відповідальність за своє життя та здоров'я оточуючих.
Чи захотіли б ви до себе такого ставлення?» - зазначає психологиня.
У ситуації, коли хтось із ваших знайомих захворів, найкраще - висловити їм підтримку. У кращому випадку людина перехворіє і вилікується. У гіршому - їй знадобиться допомога медиків. У цій ситуації немає місця паніці, цькуванню, погрозам та залякуванню - твердить Вікторія.
«Ця ситуація прийшла до нас не просто так. Люди усе життя тільки споживали і споживали. Наша Земля втомилася від цього стану. І зараз ми отримали хороший урок для всіх без винятку людей. Це потужна трансформація. Настав час робити аналіз свого життя»
У вирі інформаційного потоку та масової істерії людина втрачає раціональне зерно. Закриття кордонів, зростання безробіття, скасування традиційних святкувань, дистанційна форма навчання, обмеження живого спілкування накладають свій відбиток на суспільні настрої. Тому людям як ніколи важливо виробити інформаційний імунітет.
«Однозначно новини час від часу переглядати потрібно для того, щоб бути в курсі нових карантинних правил і чітко виконувати вказівки Уряду. Однак дуже часто ЗМІ і соцмережі розкручують летальні випадки, як це сталося і т. д.
На це не потрібно піддаватися, тому що є природні процеси, які відбуваються у світі. Це трапляється щодня, але ж не означає, що це обов'язково трапиться і з вами. Вірус насправді виліковний, ми це бачимо. І варто спокійно це сприймати» - підсумовує політолог Михайло Шелемба.
Закарпаття в очікуванні приїзду заробітчан, тож прогнози розвитку ситуації робити зарано. Певну частину українців лякає навіть не сам вірус, а стан вітчизняної медичної системи. Більше того, все частіше хвороба вражає медиків, а це ключова ланка у боротьбі з COVID-19.
У цілому, експертні думки зводяться до одного важливого показника - рівня соціальної відповідальності кожного. Чим краще люди дотримуватимуться карантинних правил, тим швидше повернеться звична для нас реальність.
