У цьому році Мукачівський драматичний театр відзначеє свій 75-ти річний ювілей. Наші глядачі вже мають змогу знайомитись із кінопроектом "Театр, люди, професія", створеного з нагоди Ювілею і який розміщений на сторінці Театру в Ютубі
Сьогодні ми починаємо представляти цикл текстових матеріалів по історії Мукачівського драматичного театру і розпочинаємо його із історії будівлі нашого Театру.
Історія будівлі Мукачівського театру починається із ХІХ ст., коли у рамках майбутнього святкування «Міленіуму» - тисячоліття приходу угорських племен у Європу (1896 р.), в кожному місті Угорщини розроблялись плани відзначення цієї дати. В Мукачеві, тоді воно носило назву Мункач, було прийнято рішення побудувати свій театр. Ідея побудови театру в Мукачеві виникла задовго до цієї події. Із-за відсутності театру виступи концертних та театральних колективів проводились у великому залі готелю «Чіллог» (нинішній готель «Стар»), тому і виникла ідея мати власне приміщення громади для культурних заходів. За створення храму Мельпомени, навіть, було проведено голосування у місцевій газеті «Мункач».
9 березня 1884 р. в Мукачеві відбулись збори активних громадян міста на яких було створено “Товариство з будівництва театру”, до якого ввійшли 50 чоловік, головою Товариства було обрано Молнара Даніеля, а секретарем – Гаті Гейзу. На цих же зборах вирішили, що вмістимість театру повинна бути не менше, ніж на 500 глядачів.
Члени товариства активно працювали по збору коштів для будівництва театру серед приватних осіб та державних установ. Небайдужі до мистецтва мукачівці охоче жертвували хто скільки міг. Але потрібну суму збирали аж 12 років.
Довго не могли визначитись з місцем для будівлі. Розглядались плани реконструкції готових будівель тиру чи казино, але було прийнято рішення побудувати театр з нуля на пустій ділянці. Для цього була обрана ділянка в центрі міста на місці торгових рядів і кількох будинків соляного управління, яка і була викуплена на зібрані громадою кошти.
На конкурсі проектів тетру переміг проект архітектора Адольфа Войта (1834 - 1923) , який був розроблений в стилі сецесії і спрощеним архітектурним зразком будапештського театру “Вігсінгаз”. У свою чергу будинок Будапештського Театру комедії “Вігсінгаз”, був спроектований відомими австрійськими архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером, які спроектували 47 будівель театрів по всій Європі, в т.ч. і в Україні (театр опери та балету в Одесі та драмтеатр у Чернівцях).
19 липня 1896 року під час урочистостей на які прибула поважна делегація із столиці Угорщини на чолі із міністром юстиції Шандором Ердеї було закладено перші цеглини монумента «Турула» та фундаменту театру. Будівництвом театру керував інженер із Дебрецену Ріхард Реслер. Театр був збудований менше, ніж за два роки але урочисте відкриття його було відкладене на один рік у зв’язку із прийнятим рішенням забезпечити театр окремим електричним освітленням, підведенням до нього водогону та каналізації, а також меліоративних робіт по осушенню місцевості, навколо театру була викладена бруківка і почалось формування центральної площі міста, яка отримала назву Ринкова.
Колір дверей, крісел, лож, балконів сучасного Театру зберегли той самий колір, який і був на момент відкриття.
На момент відкриття театральна зала вміщала 500 глядачів, в які входили і стоячі міста на балконі. На сьогодні в залі нараховується 270 сидячих стаціонарних місць. Оскільки глядацька зала з моменту побудови не змінювалась, зменшення кількості глядацьких місць пов’язано із покращенням комфортності, відсутністю стоячих місць та реконструкції балкону, де розмістились оператори світла і звуку.
Сцена як і театральна зала витримані із класичними для театрів кутами нахилу, що дає можливість наблизити актора до глядача і навпаки – глядача наблизити до подій на сцені та дозволяє створити специфічну атмосферу театрального спілкування, акустики. До речі, всі відомі артисти, а їх чимало було на підмостках нашої сцени однозначно відмічали хорошу акустику приміщення, комфортність сцени та залу , що створює гармонію спілкування із глядачами. Фахівці театрального та виконавського мистецтва часто порівнюють акустику та комфортність нашого глядацької зали із будівлею Чернівецького музично-драматичного театру, що є цілком логічним, бо основні концепції побудови театрів мають спільні походження.
Родзинкою будівлі театру є і те, що архітекторами було передбачено внутрішній відкритий дворик, де є місце для відпочинку та спілкування.
В подальшому будівля театру за часів Угорщини та Чехословаччини була місцем проведення урочистостей та виступу гастрольних колективів.
Після входження краю до складу Української РСР у 1947 році в Мукачеві з’явилась своя професійна театральна трупа. Театральний колектив, який поклав початок нинішньому Мукачівському драматичному, був утворений в 1902 році в м. Аккерман (нині Білгород-Дністровський) в Південній Бессарабії, носив тоді назву «Новий Аккерман» і був переведений в Мукачево.
З того часу будівля театру є місцем розташування професійної театральної трупи.
За свою понад сторічну історію, будівля театру зазнала мінімальних змін. Через Мукачево пройшли бойові події І-ї світової війни, бої у 1939 та 1944 роках але в цих подіях будівля Театру зазнала мінімальних пошкоджень.
У кінці 80-х років минулого століття був розроблений детальний план реконструкції театру, який враховував сучасні досягнення та вимоги театрального мистецтва, в планах була добудова будівлі театру та створення малої сцени. З різних причин реконструкція не відбулась але на творчі здобутки Мукачівського драматичного театру це не вплинуло.
