Поки тяжко прогнозувати, як навчатимуться діти весь рік, адже у МОЗ кажуть, що восени може розпочатися чергова хвиля захворюваності COVID-19.

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет запевнив, що 1 вересня діти точно підуть в школу і почнуть навчання в звичайному форматі. Далі все залежить від епідеміологічної ситуації в країні, але є ймовірність, що школи продовжать очне навчання.

При будь-якому рівні епідемнебезпеки освітній процес триватиме. Якщо заклад освіти не зможе працювати в очному форматі, будуть організовані інші форми (змішана чи дистанційна) і діти продовжуватимуть навчання,
– запевнив Шкарлет.

Загалом позиція МОН така – дитячі садки, учні 1 – 4 класів та учні з інклюзивно-ресурсних центрів повинні обов'язково вчитися очно. "З МОЗ ми припускали три сценарії початку навчального року. Коли буде тільки "зелений" режим у всій країні, то це звичайне повноформатне навчання", – розповів Шкарлет.

Як планують почати навчання у школах різних міст:

  • У Києві школи працюватимуть у звичному режимі, але за жовтої або помаранчевої зони карантину деякі школи можуть працювати у змішаному форматі. Очно працюватимуть – за умови вакцинації 80% викладацького складу. Школи перейдуть на дистанційку в разі встановлення червоного рівня епіднебезпеки.
  • Львівські школи також розпочнуть навчальний рік очно, однак у деяких закладах старшокласники можуть кілька днів здобувати освіту дистанційно. Якщо половина учнів у закладі перебуватиме на самоізоляції, він змушений буде перейти на дистанційну освіту.
  • В Одесі класи закриватимуться на карантин у разі, якщо 20% учнів хворітимуть. Це відбудеться навіть якщо місто перебуватиме у зеленій зоні карантину.

Окрім того, за словами міністра освіти, восени в Україні завжди зростає кількість захворювань, тому, можливо, деякі школи перейдуть на дистанційне навчання.

Чи будуть у школах лінійки 1 вересня? Керівник управління шкільної та дошкільної освіти Юрій Кононенко розповів, що школи можуть проводити святкові лінійки 1 вересня. Але проводити лінійку чи ні – вирішує навчальний заклад.

У МОЗ наголошують, що традиційні лінійки та урочистості 1 вересня не є обов’язковими. Але якщо школа вирішила провести лінійку, то у МОЗ порадили дотримуватися таких порад:

  • Краще організувати урочистості просто неба (на подвір’ї школи чи в спортивному майданчику).
  • Намагайтеся не змішувати дітей різних вікових груп/класів.
  • Уникайте утворення натовпу.
  • Слідкуйте за дотриманням дистанціювання – 1,5 метри.
  • Утримайтеся від організації масових заходів та запрошення розважальних колективів, які не є співробітниками школи (зокрема батьків).
  • Максимально скоротіть час проведення заходу.

У МОЗ також порадили школам обрати альтернативний формат проведення свята першого дзвоника, який би не передбачає скупчення дітей. Наприклад: можна організувати святкування в межах кожного класу окремо чи зробити це в інтерактивній формі.

Уряд видав постанову про те, що якщо в регіоні встановлюється жовтий, помаранчевий або червоний рівень епідеміологічної небезпеки, то школи повинні перейти на дистанційне навчання.

Проте навіть в цих зонах зможуть працювати в очному форматі ті школи, в яких вакциновано проти коронавірусу 80% педагогічного персоналу. Якщо менше – школам доведеться перейти на дистанційне або змішане навчання.

Чому норма саме 80% вакцинованих вчителів? Санлікар Ігор Кузін наголосив, що наразі така норма через медичні протипоказання для різних людей.

Наприклад, деякі вчителі не можуть вакцинуватися в рамках наявних соматичних захворювань. Саме тому і був залишений оцей відсоток 20%. Це на усі випадки, які пов'язані з алергічною реакцією чи медичними протипоказами,
– заявив Кузін.

Окрім того, і в МОЗ, і МОН наголошують, що вакцинація педагогів від коронавірусу залишається добровільною. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов каже, що директор не має права заборонити працювати у школі вчителю, який не отримав щеплення.

Станом на середину серпня, в Україні першу дозу вакцини отримали 430 тисяч педагогів, дві дози – майже 320 тисяч.

Міністерство охорони здоров'я оприлюднило нові карантинні правила, якими мають користуватися школи під час нового навчального року.

Чи мають учні та вчителі бути в масках? У МОЗ зазначають, що учні початкової школи можуть бути у школі та відвідувати уроки без захисних масок. Водночас школярі від 12 років повинні їх використовувати, але лише на перерві.

А вчителям рекомендують під час проведення уроків використовувати захисний щиток, який треба щодня дезінфікувати. Окрім того персонал школи має заходити зранку до приміщення лише за умови використання респіраторів або захисних масок.

Що робити, якщо в учня виявили ознаки COVID-19? У такому випадку він повинен одразу одягнути маску. Окрім того, його мають ізолювати у спеціально відведене приміщенні закладу та поінформувати батьків.

Після вилучення учня з симптомами інфекційної хвороби в класі, де він перебував, потрібно провести провітрювання поза графіком та дезінфекцію поверхонь. У разі підтвердження випадку COVID-19 в одного з учнів, всі інші діти відповідного класу повинні піти на самоізоляцію та здати тести.

Інші карантинні правила у школах:

  • Директор школи має створити графік, за яким відбувається допуск учнів до приміщення. У розкладі занять необхідно передбачити можливість визначення різного часу початку та закінчення занять (перерв) для різних класів та груп.
  • Пересування учнів між навчальними кабінетами, аудиторіями повинно бути мінімізованим. Бажано проводити уроки впродовж дня для одного і того ж класу. За можливості треба забезпечити проведення занять з окремих предметів на відкритому повітрі.
  • Після кожного уроку треба проводити провітрювання впродовж не менше 10 хвилин. Після проведення занять у кінці робочого дня необхідно очистити і дезінфікувати поверхні (в тому числі дверні ручки, столи, місця для сидіння, перила тощо).
  • На всіх входах до школи треба організувати місця для обробки рук антисептиками. У санітарних кімнатах потрібно забезпечити наявність рідкого мила та паперових рушників. Використання багаторазових рушників заборонено.

Скільки канікул буде у школярів? У МОН передбачають, що учні, як завжди, матимуть 4 канікулярні періоди:

  • осінні канікули – триватимуть з 25 до 31 жовтня 2021 року;
  • зимові канікули – з 25 грудня 2021 до 9 січня 2022 року;
  • весняні канікули – з 28 березня до 3 квітня 2022 року;
  • літні канікули – з 1 червня до 31 серпня 2022 року.

Що може змінитися? На тривалість і дати канікул може вплинути епідеміологічна ситуація з поширенням коронавірусу. Так, наприклад, було з осінніми канікулами в 2020 році, коли через спалах COVID-19 уряд рекомендував українським школам почати канікули на півтора тижні раніше, а зимові канікули розпочали майже на тиждень пізніше.

Якою має бути структура навчального року:

  • розпочинається навчальний рік у День знань – 1 вересня (середа);
  • закінчується не пізніше 1 липня наступного року;
  • тривалість канікул протягом навчального року мінімум 30 календарних днів.

Тривалість навчального року має складати не менше: 720 навчальних годин – у початковій школі (1 – 4 класи), 890 навчальних годин – у гімназії (5 – 9 класи), 1110 навчальних годин – у ліцеї (10 – 12 класи).

Міністерство освіти і науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання учнів 1 – 4 класів у школах. Зокрема, на заміну звичайної бальної оцінки досягнень учнів з предмета пропонують використовувати вербальну оцінку.

Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами:

  • П (початковий рівень);
  • С (середній рівень);
  • Д (достатній рівень);
  • В (високий рівень).

Окрім того, відтепер свідоцтво про початкову освіту буде видаватися кожного року і в електронній формі. Оригінал е-свідоцтва зберігатиметься в ЄДЕБО в Реєстрі документів про освіту, воно не відтворюватиметься в пластиковій картці.

У свідоцтві досягнень учня МОН пропонує надавати розгорнуту характеристику результатів навчання учнів та учениць, які вони здобули протягом навчального року.

Свідоцтва досягнень містять такі частини:

  • Характеристика навчальної діяльності;
  • Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей;
  • Рекомендації вчителя;
  • Побажання батьків / осіб, що їх замінюють.

У МОН додали, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці і їх батьків. Сказати батькам про оцінки дитини можна під час індивідуальної зустрічі, записавши їх в зошит, щоденник тощо.

З 1 вересня 2021 року в Україні частково запустять реформу шкільного харчування. Проте у МОН встановили перехідний період на пів року, тож проводити перевірки того, чи виконуються нові норми, почнуть з січня 2022 року.

Чим заборонено годувати дітей у школах:

  • м'ясні і рибні продукти промислового і кулінарного виробництва, а також гриби;
  • непастеризоване молоко і молочні продукти, виготовлені з непастеризованого молока;
  • непастеризовані соки, газовані напої та кава;
  • рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукру і підсолоджувачів;
  • продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі понад 0,12 грама на 100 грамів готового продукту або з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту;
  • також заборонено продавати кондитерські вироби та солодкі зернові продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.

Нова постанова також розширює інші норми приготування страв:

  • дозволи сухофрукти в раціоні двічі на тиждень (раніше дозволяли один раз);
  • водночас чай зможуть подавати лише один раз на тиждень;
  • кількість вершкового масла для однієї порції збільшили з 1,5 до 2,5 грамів;
  • можна використовувати насіння й горіхи.
  • школи мають скоротити кількість цукру в 2 – 2,5 раза;
  • треба зменшити кількість хліба на 1 прийом їжі з 60 – 80 грамів до 30 – 50 грамів;
  • також хочуть збільшити кількість м'яса та молочних продуктів в раціоні в залежності від віку учнів.

Експерти на чолі з Клопотенком вже розробили нове шкільне 4-тижневе меню для учнів, яке складається зі 160 страв. Шеф-кухар розповів, що воно дещо здорожчає. Так, якщо раніше для приготування їжі за всіма вимогам треба було 14 гривень, то зараз це буде 14 гривень і 50 копійок. А для кращого харчування і якості продуктів – від 14 до 25 гривень.

Додамо, що перша леді Олена Зеленська розповіла, що шех-кухар Євген Клопотенко почав безкоштовно розробляти нове меню для дитячих садочків. Але вартість харчування у регіонах буде різною, бо воно залежить від вартості продуктів харчування в кожній області.

Ще минулого року у Міністерстві освіти і науки наголошували, що університети мають автономію і можуть самостійно вирішувати, як їм організувати навчальний процес. Тому тут все залежить від керівництва вишу.

Наприклад:

  • "Львівська політехніка" і ЛНУ ім. І. Франка почнуть навчальний рік в офлайні. Зокрема, в політехніці при посиленому карантині планують, що у студентів будуть окремо лекційні дні (дистанційно), окремо – дні для практичних і лабораторних занять (очно). Детальніше про навчання у цих вишах – читайте у статті.
  • У Харківському національному університеті ім. В. Казаріна сказали, що студентів сповістять ближче до початку навчального року. 1 вересня планують почати заняття в аудиторіях, але багато чого буде залежати від епідеміологічної ситуації в країні.
  • У Києво-Могилянській академії думають про змішаний формат для перших курсів: лекції хочуть проводити онлайн, а семінари і практичний заняття – в аудиторіях. А старшокурсникам з 1 вересня доведеться навчатися дистанційно, їх планують виводити в аудиторії поступово.
  • А в Національному авіаційному університеті, КНЕУ ім. В. Гетьмана та "Київській політехніці" – наразі не знають, яким буде формат навчання з 1 вересня.

Знову ж таки – навчання буде залежати від карантинної зони. Якщо місто в зеленій зоні – то перешкод для очного навчання немає. Якщо ж показники захворюваності виростуть, то вузи будуть зобов'язані перевести студентів на дистанційне навчання.

До слова, абітурієнтів 9 серпня офіційно зарахували на навчання на бюджеті. Цікаво, що на бакалаврат до вишів вступило майже 60 тисяч осіб. на магістратуру – понад 33 тисячі.

Рейтинг вишів, куди вступили найбільше абітурієнтів на бюджет:

  • НТУ "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського" – вступило майже 4 тисячі абітурієнтів;
  • Київський національний університет ім. Тараса Шевченка – 3 066 вступників;
  • НУ "Львівська політехніка" – 2 448 вступників;
  • Львівський національний університет ім.і Івана Франка – 2 259 вступників;
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна – 1 245 вступників;
  • Національний авіаційний університет – 1 215 вступників;
  • НТУ "Харківський політехнічний інститут" – 1 215 вступників;
  • Харківський національний університет радіоелектроніки – 1 048 вступників;
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України – 1 026 вступників;
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – 860 вступників.

Водночас з-поміж популярних спеціальностей на бюджет в лідерах "Середня освіта" (туди вступило 6 тисяч 217 осіб), "Медицина" (3 664 абітурієнтів) та "Комп'ютерні науки" (3 421 абітурієнтів).

Головний санітарний лікар України Ігор Кузін днями в інтерв'ю заявив, що МОЗ незабаром оприлюднить офіційну позицію щодо норми, яка врегулює питання поселення в гуртожитки вакцинованих і невакцинованих осіб. Ймовірно, нещепленим від COVID-19 студентам можуть відмовити в поселенні.

Водночас у МОН зазначають, що невакцинованим студентам не можуть заборонити заселятися в гуртожитки. "Не може бути такого, це порушення прав, немає ні нормативних документів, ні вимог немає", – заявив Шкарлет.

Водночас він рекомендував студентам вакцинуватися, щоби у вишах сформувався колективний імунітет і діти не сиділи по 2 тижні на самоізоляції. Цікаво, що ректорам університетів у Львові порекомендували поселяти в гуртожитки лише вакцинованих студентів.