Завершилася 32-га Літня олімпіада в Токіо. Гегемони світового спорту, США і Китай, з’ясували, хто ж із них крутіший, а Україна одночасно й порадувала, і засмутила. Для нас ці Ігри стали гіршими відразу за двома ключовими критеріями: ще ніколи країна не брала так мало «золота» – в медальному заліку ми аж на 44-й сходинці.
Хоча за кількістю нагород (загалом 19: 1 золота, 6 срібних, 12 бронзових) наша держава на 16-й сходинці. Зі 155 спортсменів медалістами стали 25, або ж 16,1% від загальної чисельності делегації. Це кращий показник України з моменту дебюту на Олімпіадах у статусі суверенної держави. Перед стартом Ігор українськими фаворитами вважали Ольгу Харлан, Ярославу Магучіх, Дарину Білодід, Жана Беленюка, Олександра Хижняка, Олену Костевич і Михайла Романчука. Сумарно вони поклали в нашу скарбничку 7 медалей, однак лише Жан Беленюк виконав місію і розміняв срібло Ріо-2016 на золото Токіо-2020. За винятком О. Харлан, інші фаворити побували на подіумі Олімпіади (а Романчук зробив це двічі).
Не обійшлося й без скандалів, зокрема стрибунка з жердиною Марина Килипко яка посіла п’яте місце (найвищий результат України на Олімпіадах), скаржилася: могла мати значно кращий результат, якби в Токіо був її тренер. Однак його у список делегації не включили, натомість, до Японії поїхало чимало функціонерів. Навіть чинний нардеп та олімпійський чемпіон Беленюк зауважив: «Думаю, якби було бажання, можна було декілька працівників міністерства залишити працювати вдома, а надати можливість тренерам готувати спортсменів під час змагань у Токіо». Каже, з цього приводу він уже зробив кілька депутатських запитів.
Ще 4-х українських легкоатлетів (Юлію Єлістратову, Наталію Пироженко-Чорномаз, Михайла Гаврилюка та Назара Коваленка) відсторонили від Ігор, бо не встигли провести достатню кількість допінг-проб.
