Це будинок пристарілих у селі Люта Ужгородського району. Зараз його називають Лютянський старинець. Тут перебувають дев’ятнадцять людей. Цілодобово ними опікуються працівники, які для них і няньки і друзі і психологи
Щодня рутинну роботу виконують медсестри, прибиральниці, повари та соцробітники. Адже чимало людей, які тут проживають – прикуті до ліжка. І їм потрібний особливий догляд.
Найстаршій жительці будинку для літніх 96. У Лютянському старинці пані Єва мешкає вже 17 років. жінка сама пересувається й охоче спілкується.
Та потрапити сюди можуть не всі. Тих, хто має родину чи близьких не приймають. У багатьох вони є лише на папері. Тому на допомогу таким людям декілька разів на тиждень приходять соцробітники.
Подібних закладів в області небагато. Та і громади недуже хочуть брати неприбуткові установи на баланс. Тому не факт, що таких терцентрів із роками на Закарпатті побільшає. А поки для покинутих стареньких будинки пристарілих – майже єдиний варіант і можливість дожити старість.
