Підготовка до Великодня – справа сакральна і обов’язкова. Правда, окрім включення у піст і духовного очищення, передвеликодній час – це пора безлічі клопотів. Потрібно встигнути зробити генеральне прибирання, запастися продуктами та приготувати безліч наїдків
икодняІ це ще не рахуючи крумпель (картоплі), котрі саме час садити. Бо, кажуть, хто не посадив картоплі до Паски – поганий ґазда. Передсвяткових справ так багато, що їх не переробиш за один тиждень – починати треба мінімум за два, а краще б і раніше.
Помити вікна
Миття вікон перед Великоднем – найбільш «священний» ритуал у процесі передсвяткового прибирання. Задля нього закарпатські жінки ладні ризикувати життям, видираючись на підвіконня п’ятого-шостого поверхів. Однак роблять це вони так впевнено і шіковно (спритно), що навіть Спайдермен міг би позаздрити. Якщо будинок великий, одне лише відмивання вікон може зайняти цілий день і відібрати усі фізичні й емоційні сили. А паралельно ще треба, звісно ж, випрати штори і фіранки.
Навести лад у хаті та надворі
Вікна – то лише частина завдання, яку не можна оминути, бо дехто миє їх лише раз на рік. Усередині дому роботи ще більше – витерти пил і павутину з найвищих антресолей і найвіддаленіших закапелків, у які не зазирали цілий рік, впорядкувати вміст шаф і шухляд, заховати все, що лежить не на своїх місцях, вичухати до блиску поверхні, до яких прилипнув жир чи інший бруд, вимити дзеркала, люстри, двері. Двір потрібно замести (буває, що й помити) і забрати все зайве. Так чисто, як перед Великоднем, у закарпатській оселі не буває ніколи – хіба ще перед Різдвом, але тоді погодні умови не дозволяють переробити настільки багато.
Забудити шовдарь
Шовдарь – закарпатський хамон, хоча ні, ще смачніше. Перед запахом копченого шовдаря не встоїть жоден закарпатець. М’ясо на тиждень-два засолюють, а потім коптять. На цілий свинячий окіст знадобиться три дні копчення, на менший шматок досить і одного. «Будити» треба обов’язково на дровах з фруктових дерев. Дехто займається цим ще взимку, коли ріжуть свиней, інші – вже навесні. Здається, лише мізерний відсоток краян підозрює, що ароматний дим з коптильні, так само як і м’ясо, просякнуте ним, насичені канцерогенним бензопіреном. Але спокуса шовдаря сильніша за страх. Підбивана дзяма (рідина, яка лишається після варіння шовдаря) – також смачнюча річ. Багато хто копчений шовдарь купує, однак така продукція часто оброблена «рідким димом», який тільки імітує смак копченого.
Закупити продукти
Всі, хто пов’язаний з торгівлею продовольчими товарами, у передчутті свята радісно потирають руки і малюють підвищені цінники – бо у передвеликодній період прогнозовано виникає ажіотажний попит. Порівняно з минулим роком ціна стандартного великоднього кошика зросла, і у 2021-му він, за деякими підрахунками, обійдеться вже в 971 гривню. Це мінімум, на практиці доведеться викласти ще більше. Щоб заощадити кошти та уникнути черг, продуктами, які можуть довго зберігатися, радять запасатися заздалегідь.
Прикрасити будинок
Загалом особливий великодній декор домівки не є віковою традицією. Проте останніми десятиліттями у деяких закарпатських сім’ях встановилася звичка напередодні свят оздоблювати дім тематичною атрибутикою: писанкові дерева і віночки, свічки, іграшкові кролики, курчата і квочки, барвисті декоративні яйця з будь-яких матеріалів, серветки з відповідними візерунками. Все це допомагає створити у домі піднесену і радісну атмосферу.
Придбати обновки
Багато де прийнято зустрічати Великдень у новому одязі. Доки Закарпаття вийшло з червоної зони (хтозна, чи надовго) і магазини одягу знову відкрилися, ті, хто хотів купити до свята нову сорочку, черевики, сукню чи хустку, зможуть це зробити не лише у інтернеті. Закривати храми на Великдень поки не планують, отож можна розраховувати на те, що вдасться похизуватися обновками перед сусідами.
Вимити великодній кошик
«Кошар», який використовується один раз на рік, після минулого Великодня у більшості випадків де-небудь припадає пилом. За кілька днів до свята його протирають вологою ганчіркою і висушують на сонці. Рушник, яким його належить закривати, уже з минулого року лежить у шафі випраний і випрасуваний.
Спекти паску
За давнім звичаєм, паски випікають у Чистий четвер або Велику суботу. Рецепти пасок передаються від покоління до покоління. Прикрашена багатими візерунками паска завжди була знаком родинного достатку і доказом вправності господині. Тісто викисає кілька годин, потім підходять і сформовані паски, а далі ще доки спечуться – процес тривалий і вимагає терпіння та зосередженості. Закарпатські паски у печах печуть вже тільки найбільш загартовані старожили, а дуже ліниві ґаздині купують їх в магазині готовими.
Пофарбувати яйця
Зазвичай яйця фарбують у Велику суботу, але у деяких місцевостях Закарпаття прийнято робити це й у п’ятницю. Найдоступніший природний барвник для великодніх крашанок – лушпиння цибулі. Поліетиленові наклейки дають значно багатшу гаму барв, проте швидко відправляються на сміття, поповнюючи чашу пластикових відходів, яка на нашій планеті вже й без того переповнена.
Зібрати кошик
Склад великоднього кошика у кожної сім’ї свій, залежно від її звичок, вподобань та можливостей. Проте ввечері у Велику суботу все вже повинно бути готове до того, щоб бути складеним у кошар: масло у красивій масляничці, сіль у сільничці, паска спечена, яйця пофарбовані, шовдарь загорнутий у що-небудь, що не дозволить йому забруднити святковий рушник, десь збоку припасована свічка. І лишиться тільки мріяти про розговіння.
Скласти святкове меню і приготувати гостину
Те, що буде в кошику – це одна справа, а що їстимуть гості – інша. Окрім свяченого, яке несуть благословляти до церкви, закарпатці готують більші «гостини», цілі бенкети з безліччю м’ясних страв, поливкою (бульйоном), салатами і різноманітними колачами (тістечками). У гості приходять маточки і батечки (хресні батьки), рідня та друзі – треба ж усіх їх нагодувати. Хоча через карантинні обмеження багато хто утримається від візитів, проте далеко не всі готові пережити ще один Великдень удома. Як би там не було, гостина повинна бути – хоча б для однієї сім’ї. Бо яке то без неї свято?
