Жолудевий дятел має цікаву особливість, якою не може похвалитися жоден його побратим, – він запасає жолуді на зиму, розміщуючи їх у видовбаних на стовбурах дерев комірках
Ареал жолудевого дятла містить території штатів Орегон і Каліфорнії, південний захід США, західну Мексику і далі аж до північних відрогів колумбійських Анд. Головною умовою для життя птахів є наявність жолудів, тому вони живуть в дібровах, а також в тропічних листяних і хвойних лісах, поблизу від яких є дуби.
Їжа на зиму
Не важко здогадатися, що улюбленою їжею жолудевого дятла є жолуді. Коли наближається зима, птаха починає накопичувати їх у зерносховищах. Дятел створює їх у стовбурах дерев, або в будь-чому дерев’яному, наприклад, на телефонних стовпах і навіть у будинках.
Своїм дзьобом він просвердлює тисячі отворів у товстій корі й кладе всередину жолуді. Розмір щілини є достатнім для того, щоб туди помістився плід дуба. Дятел не вдавлює жолуді надто глибоко, щоб пізніше не було проблем з його пошуками. Також птаха може використовувати будь-які інші природні отвори та тріщини в корі дерева.
Боротьба зі злодіями
Оскільки жолуді зберігаються в неглибоких отворах, їх можуть помітити інші птахи і, звичайно, намагатимуться вкрасти. Тож жолудевим дятлам доводиться захищати свої сховища. Переважно вони це роблять групами, особливо, якщо запаси їжі є великими.
Догляд за сховищами
Іноді одне і те ж сховище повторно використовують різні покоління дятлів. Птахи ретельно за ним доглядають.
У міру висихання жолудів їх переміщують у менші отвори, а звільнені комірки заповнюють новим запасом. Це потрібно для того, аби засохлі жолуді не випали.
