Коли ви чуєте слово «репер», то більшість із вас уявляє собі афроамериканця в золотих ланцюгах і в кепці. А я собі уявляю те, що ви бачите на цих фотках, - пише Олег Олашин в дописі на сторінці у Фейсбуці
Це реперні точки (або просто репери) на цоколях будинків в Ужгороді — геодезичні знаки, що вказують на висоту точки за Адріатичною системою висот. Позначення зроблені з трьома знаками після коми, себто дуже точно, до міліметра. Ужгородські репери встановлені переважно у 1926-1929 роках під час обмірювання міста чехословацькими геодезистами — для отримання точного плану міста, який був потрібен для будівництва, прокладання водогону, доріг та інших завдань із розбудови міської інфраструктури. Особливо багатою на ці міські артефакти є вулиця Підградська.
Репери часів Першої Чехословацької республіки спиралися на Австро-Угорську геодезичну систему. Її основу складали спеціальні базові геодезичні точки, побудовані на стабілізованих місцях, де нема геологічних зрушень — на так званих корінних породах. Називались вони латиною locus perennis (вічне місце) і слугували точками відліку для побудови геодезичної мережі та реперів нижчих порядків. Загалом геодезична мережа Австро-Угорщини у кінці XIX століття нараховувала 7 таких точок — на території сучасних Чехії, Словенії, Румунії, Словаччини, Угорщини, Італії та України.
В Україні базова геодезична точка побудована у 1887 році і розташована поблизу села Ділове Рахівського району — це гранулітовий обеліск зі спеціальним репером. Цю металеву пімпочку обмануті туристи вже десятки років полірують пальцями до блиску, вважаючи що це центр Європи.
