Останнім часом ювенальна поліція фіксує сплеск небезпечних челенджів і спроб суїциду серед підлітків. Переважна кількість таких дій прозводить до трагічних наслідків. У негативному впливі на дітей дехто звинувачує інтернет, хтось нарікає на ЗМІ, хтось - на школу або родину. Суспільне проаналізувало останні на часі випадки, а також звернулося до психолога та ювенальних працівників за рекомендаціями, як попередити трагедію. Експерти закликають правоохоронні органи, заклади освіти та батьків об'єднатися навколо цієї проблеми, а також радять дорослим розмовляти з дітьми, вибудовувати з ними довірливі стосунки та прилідяти їм увагу
Небезпечні челенджі та самогубства
16 лютого, у місті Боярка на Київщині дві учениці сьомого класу академічного ліцею отруїлися пігулками після перегляду відео в популярному інтернет-додатку.
"Дві дівчинки вийшли на перерву, пішли в аптеку, купили пігулки й вжили їх в ліцеї в туалеті. Загиблій дівчині 13 років, а тій що жива — 12. Це 7 клас. Вони однокласниці", — розповіла Суспільному речниця поліції Київської області Марія Дідковська-Бідюк.
Після вживання пігулок одна зі школярок загинула, друга нині перебуває в лікарні в середньо стабільному стані. Голова Київської ОДА Василь Володін доручив профільним службам провести термінове розслідування. Згодом керівництво Боярки призначило службове розслідування щодо директорки ліцею і відсторонило її від посади, пише Суспільне.
Керівниця департаменту захисту дітей та протидії насильству Юлія Усенко розповіла, що школярка, яка смертельно отруїлася, побачила у TikTok відеозапис, де на чорному екрані було речення із закликом випити певну кількість таблеток і побачити, "що буде".
"Відпрацьовуються версії негативного впливу інтернету, схиляння до самогубства, відносин з родиною та однолітками, законність продажу ліків дітям. Але, забігаючи наперед, дівчата не були схильні до самогубства, проблем у сім‘ї та з однолітками не мали", — розповіла Усенко.
17 лютого в Умані на Черкащині шпиталізували ще двох восьмикласниць. Нині обидві дівчинки перебувають у міській лікарні, їхній стан стабільний, з ними працюють психологи. 18 лютого починає працювати робоча група, яка з'ясує деталі події, однак за словами міської голови Умані Ірини Плетньової, у цьому випадку питання про відсторонення директора освітнього закладу поки не розглядають.
Речниця Нацполіції області підтверджує, що школярки вжили медпрарат, аби привернути до себе увагу рідних. Тож кримінальну справу не відкриватимуть. Керівниця департаменту захисту дітей та протидії насильству ОГПУ Юлія Усенко підтверджує ту саму версію. За її словами, дівчата мали на меті привернути увагу батьків. Їхні родини перебувають на обліку як такі, що потрапили в складні життєві обставини.
Упродовж останнього місяця поліція також фіксує стрімке зростання кількості самогубств та спроб суїциду серед підлітків. Так, 28 січня з вікна 15-го поверху у селищі Чайки на Київщині випав 10-річний хлопчик, медики констатували смерть. Поліція з'ясовує, як саме хлопчик потрапив до багатоповерхівки, адже дитина мешкала в приватному будинку.
1 лютого у Шевченківському районі Києва 16-річна дівчина вистрибнула із вікна п'ятого поверху. Попередньо правоохоронці з'ясували, що вона посварилась із хлопцем, після чого вистрибнула із вікна п'ятого поверху. Дівчину шпиталізували із численними травмами.
2 лютого у Голосіївському районі столиці з балкона багатоповерхового будинку випала 13-річна дівчинка. Випадок також став летальним.
17 лютого поліція Києва повідомила, що у Дарницькому районі столиці 15-річна дівчина випала із загального балкона на 16-му поверсі та загинула на місці. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за статтею "Умисне вбивство". 15 лютого у тому ж районі з балкона 14-го поверху випала 13-річна дівчинка, яка померла на місці від отриманих травм.
Вплив інтернету
Директорка гімназії у Голосіївському районі Ірина Чернілевська, учениця якої випала з вікна 2 лютого, вважає, що у вчинку дитини винні школа та інтернет.
"Ми так наполегливо і завзято вчимо про все і вся, але про головне: про життя, про те, що вихід є завжди, про те, що світ іноді недосконалий і не завжди всі твої бажання виконуються, що іноді в житті буває складно, боляче, — забуваємо", — написала Чернілевська у своєму Facebook.
За її словами, загибла дівчинка була успішною ученицею і з нею не було жодних конфліктів. Вона писала вірші й малювала.
"Те, що сталося, як на мене, є результатом її психологічної неготовності, відсутності життєвого досвіду і результатом впливу соціальних мереж", — вважає вона.
Чернілевська висловила упевненість, що сучасні батьки часто дають дітям все, що вони просять, зокрема гаджети, а від школи більше вимагається розважати, ніж навчати. На думку вчительки, це все погано впливає на дитячу свідомість і батьки мають стежити за тим, що споживають їхні діти, зокрема онлайн.
Родич загиблої дівчинки заявив, що вона була доведена до самогубства групою смерті типу "Синього кита". На його думку, головна причина цієї трагедії полягає в тому, що у дорослих немає жодної інформації про такі групи ні від поліції, ні від СБУ, ні від міністерства освіти.
"А ситуація просто катастрофічна. Дітей в групах смерті тисячі, і це без перебільшення. Дуже великий відсоток підлітків знають про такі групи й вступають до них. Адже для них це лише гра, в якій ти можеш показати, що не "слабак", ти вже дорослий. Подібних груп багато, але у всіх одна мета — залучити підлітка в гру зі смертю", — упевнений він.
Чоловік додав, що у таких групах є куратори, які "відмінно знають підліткову психологію, знають, як зацікавити дитину, знайти її слабкі та сильні сторони". За його словами, перші зміни в поведінці загиблої дівчинки з'явилися після зимового карантину. Вона не випускала з рук телефон, а бажання робити уроки зникло.
За словами родича, загибла дівчинка часто малювала чорною ручкою людей без очей, а виходячи з бабусею з дому, подивилася на багатоповерхівку і запитала: "Як людина падає з балкона?". За інформацією чоловіка, кілька ночей перед трагедією загибла не спала, бо щоночі рівно о 04:20 куратори давали завдання. Вже після трагедії з'ясувалося, що перед стрибком вона відправила голосове повідомлення в групу з текстом "Нарешті я помру".
Як зарадити негативному впливу мережі
Керівниця департаменту захисту дітей Юлія Усенко повідомила Суспільному, що правоохоронці обговорювали питання причин впливу інтернету на дітей із дитячими психологами. За її словами, причиною зростання кількості самогубств деякі джерела називають активізацію так званих "груп смерті", на кшталт "Синього кита".
"Моя думка сформувалася на їх аргументах та дослідженнях. Діти в інтернеті компенсують нестачу уваги для себе", — повідомила Усенко.
Експертка розповіла, що судові експерти, які проводять посмертні психологічні експертизи, вважають головною причиною суїциду до 13 років проблеми у родині.
"Щоб не втрачати дітей в інтернеті, їм потрібна адекватна альтернатива: спілкування з сім’єю, однолітками, хобі, гуртки, тоді вони не будуть компенсувати живе спілкування в інтернеті. Діти, на жаль, в силу свого психологічного розвитку не завжди розуміють наслідки, в них ще не сформоване критичне мислення, і дії, які вони вчиняють, на кшталт небезпечних челенджів, мають наслідки, як у випадку з дівчатами в Боярці", — сказала вона.
На запитання, чи розглядається варіант блокування TikTok на території України, Усенко зазначила, що для цього треба довести наявність в ньому негативного контенту, і в цьому має допомогти кіберполіція. Поки жодної інформації щодо офіційного встановлення каналів чи їх блокування немає.
"У цьому питанні треба більш глобальні заходи, бо сьогодні заблокуємо TikTok, а завтра з’явиться інша платформа. Ідея деяких експертів щодо обмеження доступу дітей до соціальних мереж до досягнення як мінімум 14 років є слушною", — вважає Усенко.
Усенко додала, що багато справ, які в більшості сприймаються як нещасні випадки, насправді несуть в собі багато проблем, з якими діти стикаються в повсякденному житті.
Дитяча сімейна психологиня Оксана Сідун вважає, що повністю вберегти дітей від соцмереж не вдасться, водночас вона рекомендує батькам якомога раніше розповісти дітям про ризики небезпечного впливу.
"Уберегти дітей від соціальних мереж неможливо, це той спосіб комунікції, в який зараз діти потрапляють. Для них важливі різні блогери, вони хочуть бути схожими на них, бачити якісь цікаві відео. Те, що ми можемо зробити, перше — говорити дітям про кібербезпеку, тобто, що і в яких випадках на них впливає. І краще говорити це не підліткам, а доносити цю інформацію тоді, коли діти готові її почути, тобто це 7, 8 або 9 років", — вважає Сідун .
За її словами, також дітям необхідно розповідати про культуру психологічної допомоги, "про те, що можна звертатися до психолога в якихось ситуаціях, коли ти відчуваєш певну кризу, і бажано, щоб в кожного був номер телефону довіри, так, щоб підлітки, якщо в них щось трапляється, могли зателефонувати і поговорити з кимось із фахівців".
"Окрім соціальних мереж, у дитини має бути перенавантаження, тобто гуртки. Дитина має бути зайнята чимось, щоб вона свою енергію використовувала там. Привчати дітей до гуртків бажано не в підлітковому віці, а раніше. Якщо дитина чимось плідно займається, в неї буде менше часу на якісь експерименти", — запевняє психологиня.
Приділяйте увагу дітям
Ювенальна поліція Київщини 17 лютого закликала батьків бути обачними та попередила про можливу небезпеку для їхніх дітей у соціальних мережах. Поліцейські радять батькам спілкуватися по-дружньому зі своїми дітьми, будувати довірливі стосунки, спонукати дитину розповідати про її друзів та шкільне життя та ставитися до дитини з розумінням. Також вони рекомендуютьприділяти більше уваги психологічному стану дитини, як-от:
- перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах та групи, до яких вона приєдналася;
- переглядати зміст спілкування в приватних чатах;
- контролювати відео та фото, які є в гаджетах вашої дитини;
- звертати увагу на її коло спілкування.
Керівниця департаменту захисту дітей Юлія Усенковважає, що у протидії цим явищам та негативному впливу на підлітків небезпечного контенту в інтернеті мають об’єднатися не лише правоохоронці, але й батьки та працівники закладів освіти, в яких навчаються діти.
За її словами, на державному рівні необхідно вживати заходи, що знівелюють вплив ігор, відео, чатів та інших зовнішніх чинників на дітей, сприятимуть їх здоровому психологічному розвитку та готовності до дорослого життя. При цьому вона радить батькам приділяти дітям більше уваги, говорити з ними, цікавитись їхнім життям, відносинами в шкоді, вподобаннями, бути уважними до поведінки.
Уповноважений з прав дитини Микола Кулеба радить батькам поговорити зі своїми дітьми про небезпеку онлайн і нагадати їм про важливі правила користування інтернетом і соціальними мережами: не спілкуватися з незнайомцями й не повторювати дії, які пропонуються в мережі.
