Покупки через інтернет здійснюють понад 11 мільйонів українців, з них кожний четвертий робить понад 20 замовлень на рік. 1 Через небувалу популярність онлайн-шопінгу збільшилася й активність онлайн-шахраїв. У 2020 році кіберзлочинцям вдалося вкрасти понад 252 мільйонів гривень, а найпопулярнішим методом став обман продавців за допомогою сайтів-підробок
До Дня безпечного інтернету, який відзначають 9-го лютого, в OLX розповіли про головні методи онлайн-шахраїв та дали поради, як їм протидіяти, пише uzhgorod.net.ua
Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї “заробили” 252 млн грн.
Експерти назвали головні методи злочинців:
- розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті),
- телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції),
- фішинг — сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).
“Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом 3 . З них приблизно 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки. Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляцію, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані”, — розповів Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 — 62% — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб. Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.
Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:
- псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику;
- одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру;
- надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт);
- ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані;
- отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.
“Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік “Роком безпеки” та запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки”, — додав Віктор Нобіуз.
