ВВС Україна підготували матеріал про актуальну тему абортів у Польщі та заборону на них
"Я не була готова до цього (до народження дитини - Ред.) ані морально, ані фінансово, ані фізично", - каже полька Ада (ім'я змінено), яка завагітніла у 19 років.
З огляду на політику Польщі в цьому питанні, зробити аборт у своєму місті вона не могла, а тому прийняла рішення - перервати вагітність в Україні. Бо дешевше, ніж в інших сусідніх країнах. Це все було 2018 року.
Польки, які їдуть за кордон робити аборти, - не дивина для українських клінік. Тепер їх буде ще більше, прогнозують лікарі.
Адже тепер політика Польщі щодо цього питання стала ще жорсткішою.
BBC News Україна з'ясувала, чому польки їдуть до України робити аборти, як це відбувається та скільки коштує.
"Будуть сюди приїжджати"
Тема абортів завжди була чутливою для католицької Польщі. І ось наприкінці жовтня Конституційний суд цієї країни ухвалив рішення, яке фактично забороняє проведення цієї медичної процедури.
Раніше польські жінки могли перервати вагітність у випадку виявлення у плода важкого та незворотного дефекту або невиліковної хвороби, яка загрожує його життю. Цим положенням аргументували приблизно 98% абортів, які легально провели в країні минулого року. Тепер судді визнали це неконституційним.
Через це рішення суду Польщу накрили протести. Активісти і правозахисники заявили, що наслідком такого рішення конституційного суду стане подальше наростання в Польщі "абортного підпілля", а жертвами нелегальних абортів можуть стати тисячі польських жінок.
Вішак в Польщі - один із символів протесту. Колись саме дротові вішаки жінки використовували, щоб самостійно позбавитися від небажаної вагітності
Рішення Конституційного суду досі не опублікували в офіційних ЗМІ, тому воно не набуло чинності. Коли саме його опублікують - невідомо. В польському уряді кажуть, що в нинішніх обставинах варто дати суспільству "трохи часу на діалог".
Утім, деякі шпиталі уже відмовляють жінкам у проведенні абортів, попри те, що нові правила досі не діють. Як буде далі розвиватися ситуація - прогнозувати важко.
"Якщо у Польщі таки заборонять аборти, в Україні зросте медичний туризм. Жінки приїжджатимуть до нас, адже перервати вагітність іноземній громадянці можна навіть у державній українській клініці. Платиш гроші в касу - й робиш", - каже гінекологиня Тетяна Грушецька, яка працює у львівській клініці вже 12 років.
"Приїжджали раніше й приїжджатимуть далі", - вважає вона.
На заваді може стати хіба пандемія коронавірусу, через яку ввели обмеження на кордонах.
"Не знала, що робити"
Коли полька Ада (ім'я змінено) дізналася, що вагітна, їй було 19.
Трапилося все через банальну байдужість до контрацепції, пригадує вона. З хлопцем зустрічалася вже два роки, повністю йому довіряла, а тому про те, що може заразитися венеричним захворюванням, не думала, й презервативами пара не користувалася. Всі статеві акти вони переривали.
"Мені здавалося, це дієво. Тобто ризик був, звісно, але оскільки ні я, ні мій партнер дітей заводити не планували, будували процес сексу на довірі. Але, вочевидь, одного разу щось пішло не так", - каже Ада.
З останнього сексу з хлопцем минуло два чи три тижні, коли дівчина стала погано себе почувати: слабкість, нудота. Три дні Ада думала, що чимось отруїлася, однак потім вирішила зробити тест з думкою: "Це точно не вагітність, але про всяк випадок перевірю". На тесті було дві червоних лінії.
"Я була шокована, не знала, що робити. Сліз не було. Просто ступор. Про яке материнство могла йти мова, коли попереду було навчання в університеті? Я не була готова до цього ані морально, ані фінансово, ані фізично", - пригадує дівчина.
Вихід був один - робити аборт. Але з огляду на політику Польщі в цьому питанні, зробити його у своєму місті вона не могла. Лише тому, каже дівчина, довелося розповісти про все батькам.
"Якби я могла зробити його у Кракові, зробила б і без їхньої згоди. У мене були власні заощадження, хлопець би допоміг грошима. А так - довелося все викласти", - пригадує вона.
Батьки, каже Ада, були не в захваті від ситуації, але тверезо все сприйняли. "Вони з розумінням поставилися до того, що народжувати я не хочу, й треба робити аборт закордоном", - додає Ада.
Найоптимальнішим варіантом для сім'ї була Україна, адже це близько й дешевше, ніж у сусідній Німеччині, де за переривання вагітності доведеться заплатити до тисячі євро. Тому в день, коли Ада все розповіла батькам, вона обдзвонила кілька приватних клінік у Львові й придбала квиток на найближчий рейс за кілька днів.
Лікарка, яка вела Аду в Україні, була ввічливою та доброзичливою. Вона не розпитувала, як так сталося, що дівчина завагітніла, не пропонувала почекати, змінити свою думку.
"Мене доволі формально попередили, що після операції можливі болі, кровотеча, тому слід пропити таблетки й полежати кілька днів. Жодних "страшилок" про те, що я більше не зможу мати дітей, не було. Вона взагалі робила все доволі механічно. Було видно, що мій випадок не перший. І це заспокоювало", - каже Ада.
Разом з дівчиною до України приїхав і хлопець. Вони орендували квартиру на три дні, адже напередодні операції Ада мала здати аналізи: кров, сечу, мазки. "Як мені пояснили, це було потрібно, щоб перевірити загальний стан здоров'я, пересвідчитися, що операція не матиме наслідків", - додає вона.
Операцію, за словами дівчини, проводили під місцевою анестезією. Аборт зробили буквально за пів години.
Проблем з клінікою, за словами дівчини, теж не виникло. Ввічливий персонал і всюди чистота. Проблеми почалися десь на другий-третій день. І не фізичні, а психологічні. Попри те, що сентиментальною чи надто емоційною Ада себе ніколи не вважала, кілька днів вона постійно думала про те, що зробила, про те, які наслідки матиме це рішення. Іноді плакала, інколи просто сиділа мовчки й дивилася в одну точку.
"Я не можу сказати, що шкодувала тоді про аборт. Я вважала і досі вважаю, що це було правильне рішення. Але з якихось невідомих мені причин відчувала себе пригніченою морально. Можливо, це через стрес. Можливо, через медикаменти, які приймала після операції, щоб не було наслідків. На щастя, за дні три все минулося", - додає вона.
Всі процедури - УЗД до операції, після, сам аборт й медикаменти - обійшлися Аді орієнтовно у три тисячі гривень.
Після аборту вона повернулася до Польщі й продовжила жити звичним життям. Університет таки закінчила. Щоправда, закінчилися і її стосунки з тодішнім хлопцем. Із ним вони розійшлися десь за пів року після аборту.
Дівчина каже, що втомилися один від одного, а переривання вагітності жодним чином не впливало. Сьогодні Ада живе у Німеччині. У 21 вона вийшла заміж і народила дитину — здорового хлопчика. Дівчина каже, що наразі щаслива, й не впевнена, що була б такою, якби тоді, у 19 років, вчинила інакше.
"Я рада, що в Україні можна зробити аборт тоді, коли ти відчуваєш, що просто не можеш народити. З будь-яких причин: фінансових, психологічних, через погане здоров'я чи ризик отримати дитину з серйозними вадами. Жінки не повинні страждати через те, що лише вони можуть народжувати", - впевнена дівчина.
"Аборт-туризм"
Чіткої статистики, скільки саме польок роблять аборти в Україні, немає. Але про наявність такого явища як "аборт-туризм" пишуть як польські, так і українські ЗМІ. Бо в Україні це дешевше, ніж в тій же Німеччині, та й відносно близько.
Статистика Google показує, як одразу після рішення Конституційного суду зросла кількість пошукових запитів з Польщі про аборти в Україні.
"Нехай рішення про матки приймають люди з матками", - учасниця пікету натякає на те, що тільки дві судді конституційного суду Польщі з п'ятнадцяти є жінками
Журналістка BBC Україна звернулася за коментарем до трьох приватних клінік, аби дізнатися, скільки іноземок роблять в них аборти. Однак у медзакладах заявили, що це конфіденційна інформація, яку вони не можуть розголошувати.
Лікарка Тетяна Грушецька каже, що є два методи переривання вагітності: медикаментозний та інструментальний.
Медикаментозний передбачає проведення УЗД, після чого лікар призначає жінці кілька медикаментів. Перші - щоб підготувати шийку матки та щоб забезпечити загибель плідного яйця. Другі - щоб вивести плідне яйце.
"Слід розуміти, що коли випиваєте пігулку, в організмі нічого не розсмоктується. Процес схожий на рясну менструацію", - додає Грушецька.
Серед ускладнень від такого аборту - кровотеча або ж відсутність ефекту. Іноді медикаменти можуть просто не спрацювати, але відсоток подібних випадків малий.
Інструментальний аборт буває двох видів: вакуум-аспірація або кюретаж. Аби зробити будь-який з цих видів переривання вагітностей, потрібно лягти в стаціонар, оскільки проводять процедуру здебільшого під наркозом.
За словами лікарки, в Україні аборт можна робити і в державній, і в приватній клініці, оскільки в усіх медзакладах зобов'язані дотримуватися санітарних норм. Єдина відмінність - комфорт і ціна.
Якщо мова йде про "аборт-туризм", то іноземці скоріше звертаються до приватних лікарень. Вартість інструментального аборту в різних львівських клініках коштує від 2 до 7 тисяч гривень, медикаментозного - від 3 до 9 тисяч гривень.
На думку гінекологині Тетяни Грушецької, заборона абортів призводить лише до того, що жінки роблять їх підпільно. А це - загроза для життя.
І справді, суворе польське законодавство призвело до існування в країні "абортивного підпілля".
За даними міністерства охорони здоров'я Польщі, минулого року в країні провели 1116 операцій зі штучного переривання вагітності. Згідно з неофіційними оцінками, кількість нелегальних операцій і абортів, які польки провели за межами країни, може бути в десятки разів більшою.
Саме тому правозахисники, феміністки, і ліві партії виступали за лібералізацію законодавства про аборти - зокрема, за дозвіл проводити такі операції "з соціальних причин".
І поки в Польщі тривають політичні баталії, українська гінекологиня Тетяна Грушецька нагадує про відповідальне ставлення до фізичних стосунків та найкращий запобіжник від абортів - контрацепцію.
