В Ужгороді у День пам’яті жертв політичних репресій віддали шану всім, чиї життя були зламані репресивною машиною радянського тоталітарного режиму.
За право говорити рідною мовою, мати власну думку, берегти власну культуру та людську гідність сотні тисяч українців у роки Великого терору були ув’язнені, депортовані, закатовані або страчені.
За кожною архівною справою - не сухі цифри статистики, а людські трагедії, біль родин та зруйновані долі цілих поколінь. Радянська каральна система цілеспрямовано нищила тих, хто прагнув вільно жити на своїй землі. Під репресії потрапляли митці, науковці, священники, громадські діячі та всі, кого режим вважав загрозою для свого існування.
Сьогодні українці знову стикаються з подібними методами терору. Військові й цивільні, які перебувають у російському полоні, а також мешканці тимчасово окупованих територій переживають переслідування, тортури та утиски з боку спадкоємців тоталітарної системи. Саме тому пам’ять про злочини минулого залишається не лише даниною історії, а й нагадуванням про справжню ціну свободи та людської гідності.
У сквері Героїв Майдану представники влади, духовенства та громадськості поклали квіти й лампадки до пам’ятного знака жертвам політичних репресій. Під час спільної панахиди присутні помолилися за упокій душ невинно замучених українців, зокрема й тисяч закарпатців, які пройшли через радянські табори, катівні та заслання.
