Рішення влади Кенії закрити всі школи до наступного січня через коронавірус призвело до того, що багато приватних шкіл опинилися на межі закриття. Про те, як вони намагаються вижити, розповідають кореспонденти ВВС Басіліо Мутахі та Мерсі Джума.
У класних кімнатах школи Mwea Brethren, де ще нещодавно лунав учнівський гомін, тепер чути лише какофонію кудкудакання курей.
На дошці замість математичних рівнянь - графік вакцинації.
Джозефу Майна, який є власником цієї школи, довелося зайнятися розведенням птахів, щоб заробити трохи грошей, оскільки прибутку від своєї звичної навчальної діяльності він більше не отримує.
Необхідно для виживання
Особливо важко було в березні, коли усі школи закрили, оскільки тоді він ще виплачував кредит і мав якось домовлятися з банком.
Спочатку здавалося, що все втрачено, але Майна вирішив не опускати рук і зробити усе можливе задля виживання своєї школи.
Для приватних шкіл, де навчаються близько 20% кенійських дітей і які отримують дохід від плати за навчання, примусове закриття означало серйозну фінансову скруту і неможливість платити зарплату персоналу.
Незначній кількості шкіл вдалося продовжити навчальний процес онлайн, але оплата, яку вони за це отримують, ледь покриває прожитковий мінімум вчителів, повідомляє Кенійська асоціація приватних шкіл (KPSA).
Близько 95% із понад 300 тис. співробітників приватних шкіл відправили у неоплачувану відпустку, каже керівник KPSAА Пітер Ндоро.
Крім того, 133 школи були змушені закритися назавжди.
"Настільки погано ще не було"
Щоб уникнути цього, ще в одній школі в центральній Кенії, Roka Preparatory, довелося перетворитися на ферму.
"Настільки погано ще ніколи не було", - розповідає BBC Джеймс Кунгу, який заснував школу 23 роки тому.
На колишньому спортивному майданчику тепер ростуть овочі.
У цій школі також вирощують курчат.
"Моя ситуація подібна до інших шкіл. Мені ледь вистачає грошей, щоб заправити автомобіль. Вчителів та учнів більше немає. Ми дуже сильно постраждали психологічно", - говорить пан Кунгу.
В обидвох школах на роботу ходять лише по двоє працівників, які допомагають на фермі.
Спортивний майданчик школи Roka Preparatory перетворили на город
Вчителі без роботи
Водночас власники турбуються про долю своїх вчителів, яким довелося сидіти без роботи та зарплати протягом п'яти місяців, - на відміну від працівників державних шкіл, яким зарплату продовжують платити.
Пан Майна каже, що деякі вчителі телефонували йому й питали, чи є для них хоч якась робота.
"Але, на жаль, нам заледве вистачає, щоб прогодувати себе", - каже він.
Багато хто вирішив опанувати альтернативні професії.
Макрін Отьєно, яка шість років викладала у приватній школі в столиці Найробі, виселили з будинку, бо вона не мала можливості сплачувати за оренду.
Вона влаштувалася на роботу нянею, щоб мати їжу та дах над головою.
"Оскільки у нас був перший випадок коронавірусу в Кенії, і школи закрили, я залишилась без роботи, - розповіла вона BBC. - Я намагалася знайти хоч щось, щоб прогодувати дитину, але це було непросто".
Глорія Мутуку, вчителька зі сходу Кенії, після закриття своєї школи взяла кредит, щоб розпочати власний бізнес із продажу продуктів харчування.
Вона сподівається, що її бізнес піде добре, і не планує повертатися до викладання, навіть коли школи знову відкриються.
Її випадок не є виключенням, і наразі стоїть велике питання, чи зможуть приватні школи відкритись взагалі, оскільки адаптація до коронавірусу може потребувати значних додаткових витрат.
KPSA просить в уряду фінансової допомоги у вигляді грантів на загальну суму 65 млн доларів. В організації також сподіваються, що викладачі не полишать свою професію.
"Необхідно, щоб уряд підтримував приватні школи, оскільки вони суттєво сприяють економіці і фактично скорочують витрати уряду на освіту", - говорить пан Ндоро.
Якщо гроші не надійдуть, частина шкіл може не вижити, застерігає він.
Міністерство запропонувало допомогу у вигляді пільгових кредитів, але пан Ндоро побоюється, що цього буде недостатньо для порятунку всіх шкіл країни.
